chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні вперше засудили медика за інфікування немовлят

01 лютого 2012 о 14:52

В Україні вперше засудили лікаря, яку звинуватили в інфікуванні немовлят, повідомила захисниця постраждалих Тетяна Бордуніс.

Вона наголошує, що медичні справи мають перспективу в національних судах. Водночас, за останніми соціологічними дослідженнями, більшість українців не вірить у правосуддя. А варто було б, кажуть правозахисники, бо механізми доведення правоти в суді є.

У 2005 році в Маріупольській третій міській лікарні, що на Донеччині, трьом новонародженим дітям – за порадою лікаря – влили донорську плазму. Пізніше з’ясувалося, що кров була ВІЛ-інфікована. Кримінальна справа була порушена відразу.

Але лише через шість з половиною років жінку, яка працювала заступником голови станції переливання крові, засудили на 5 років та позбавили її права займатися медичною діяльністю на два роки.

Суд також зобов’язав станцію переливання крові виплатити потерпілим сім’ям по 20 тисяч гривень матеріальної компенсації, розповідає адвокат потерпілих та голова Всеукраїнської правозахисної організації «Гідність» Тетяна Бордуніс.

«Справа два рази поверталася на дослідування, справа закривалася за відсутності в діях Пономарьової складу злочину. В цілому, вона тягнулася 6,5 років. Я вважаю, що ця справа може бути тим лакмусовим папірцем, з якого можна зробити висновок, який насправді стан з правами людини в Україні, зокрема в медичній сфері. Я дуже рада, що це відбулося. І мені здається, що це свідчить про те, що Україна рухається в певному прогресивному напрямку в спільноту європейську», – зазначила Тетяна Бордуніс.

Головне – знати, куди звертатися

Проте ця гучна справа над лікарем – поки що виняток в Україні. Але, виявляється, перспективи виграти справу і отримати компенсацію за спричинену шкоду є. Головне – знати, куди звертатися, говорить адвокат Ірина Сенюта.

«Проблема, що в державі є такі справи. І механізми захисту є. Є проблема з тим, що не завжди громадяни знають, куди звертатися і всі сподіваються на якісь інстанції. Потрібно крок за кроком, починаючи з першої інстанції, досягати бажаного. На першій інстанції треба робити максимум. Якщо ж мова йде про кримінальну справу – це питання дослідчої перевірки. Є в державі також проблема з судово-медичними експертизами. Вони – в системі Міністерства охорони здоров’я. Поки ми їх не виведемо, буде дуже складно не захищати честь мундира», – наголосила Ірина Сенюта.

За словами правозахисників, кількість позовів у галузі медицини збільшується з кожним роком. І це свідчить про те, що українці стали більш обізнаними у своїх правах як пацієнти. А от, за останніми дослідженнями соціологічної групи «Рейтинг», лише 8% респондентів сказали, що цілком довіряють судам.

Вразливим групам юридичну допомогу надаватимуть безкоштовно

Послуги професійних адвокатів в Україні – це ще один камінь спотикання для пересічних українців. Адвокати запевняють, що з ними можна торгуватися.

Тим часом уже в квітні у кожній області України почнуть створювати мережу безкоштовної юридичної підтримки ВІЛ-інфікованим, наркозалежним, жінкам з дітьми та дітям вулиці.

Про це розповіла президент Всеукраїнського правозахисного руху «Гідність» Тетяна Бордуніс. Її компанія виграла відповідний грант Європейського Союзу на два роки.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути