chrome firefox opera safari iexplorer

Через невдалу реконструкцію Київ може втратити історичну вулицю

30 березня 2012 о 09:23

Влада запевняє, що копань на весь Андріївський узвіз – це необхідність задля планової заміни комунікацій. Натомість захисники давньої вулиці переконані – після таких робіт історичних будівель на узвозі поменшає, ідеться в сюжеті ТСН. 

Замовником робіт є управління капітального будівництва київської адміністрації. Метою називають причепуренням центру міста до Дня столиці та Євро-2012. Завершити розпочате обіцяють до 25 травня.

Однак такі дії захисники старовини вважають підготовкою Андріївського узвозу до масштабної забудови. «Це дійсно підготовка для того, щоб там люди, котрі є власниками ділянок могли здійснювати свої проекти, саме для цього підводяться комунікації», — вважає представник ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко.

Ремонтні роботи не лише створили перешкоди пішоходам та ускладнили роботу закладів, які розташовані на вулиці. Котлован на всю довжину узвозу сам по собі може загрожувати історичним будівлям, хвилюються активісти.

«Будь-яке порушення в ґрунті неодмінно позначиться на довколишніх будинках», — упевнений старший науковий співробітник інституту геологічних наук НАНУ Вадим Рибін. Тала вода та дощі потрапляють до ями і в такий спосіб руйнуються фундаменти. На додачу, поблизу планується зведення нових споруд.

Захисники Андріївського наполягають: узвіз перебуває під трьома охоронними статусами і будувати на ньому щось нове – неможливо. Але поряд із театром «Колесо» планується розміщення бізнес-центру. Представник забудовника переконує – усі дозволи є. А історичні будівлі навколо не постраждають.

«У наших інтересах, щоби довколишня територія була в максимально збереженому стані», — пояснив представник компанії-забудовника Антон Гливінський. Бажання мало, треба знати геологію, наполягають науковці.

Увесь узвіз – це історично підтоплене місце, а будувати на зсувонебезпечній ділянці заборонено. «Будь-яке будівництво обов'язково викличе деформації старих споруд», — каже працівник НАНУ Рибін.

Розділи: Суспільство

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути