У рамках медичної реформи на Дніпропетровщині закрили понад 4 тисяч лікарняних ліжок у цілодобових стаціонарах, третина з них – у сільській місцевості.
Тепер мешканцям деяких сіл доводиться діставатись до найближчої лікарні за півсотні кілометрів. Крім того на місцях перепрофілювання закладів відбувається не без тиску на медиків. Про це заявляють дніпропетровські правозахисники.
На громадське обговорення медичної реформи на Дніпропетровщині чекали не один місяць. Правозахисники кажуть: дискусія мала б відбутись ще до початку новацій. Тоді б, можливо, не надходили такі численні скарги від пацієнтів. Наразі перший етап нововведень позаду: в області усі дільничні лікарні стали центрами сімейної медицини, у багатьох цілодобові стаціонари з поясненням «через нерентабельність» замінили на ліжка денного перебування, а то й просто скоротили.
Жоден медпрацівник під час цієї реорганізації не втратив роботу, звітують чиновники. Але у громадських експертів є інші дані, розповідає нікопольський правозахисник Павло Макаров.
«В один день проведення реформи – 30 грудня 2011 року – з Нікопольської міської лікарні №3 було звільнено 24 особи. Реформа потрібна, але вона має приносити користь людям», – заявив Павло Макаров.
Арифметика медреформи: п’ять сіл – один лікар
Не без тиску «згори» відбувались медичні новації і у Дніпродзержинську, зазначає керівник місцевої правозахисної спілки Віталій Купрій. За його словами, місто наприкінці минулого року передало частину своїх лікарняних закладів на баланс обласної ради, мовляв, для кращого фінансування. Тепер же виявилось – з міського бюджету на утримання цих закладів треба відраховувати кошти до обласного бюджету.
«Фактично передані 9 цілісних майнових комплексів Дніпродзержинська, це сотні мільйонів гривень, на баланс обласної ради. Були віддані за дорученням голови ОДА. Депутати виконали доручення керівника, хоча доручення не мало чинності: не може державний чиновник щось доручати органу місцевого самоврядування. У цьому переданому майні є майно, подароване доброчинними фондами, спонсорами. Яка його доля, якщо воно ніде не враховане в офіційних документах? Це відновити буде неможливо. А договору нема. У договорі мало бути вказано: а як передати назад, якщо експеримент «не піде». Це ж експеримент», – зазначає Віталій Купрій.
Недоліки реформи вже помітили й у владних структурах. Заступник голови облради з захисту конституційних прав громадян Вікторія Шилова повідомила: 90% проанкетовваних нею сільських пацієнтів медичних новацій не розуміють і не приймають.
«Це абсолютно ненормально, коли лікар сімейної медицини коригує виклик швидкої допомоги. Якщо людині стало зле, то спочатку її повинен оглянути лікар сімейної медицини, а тоді вже викликати «швидку». Наводжу приклад Магдалинівського району, де лікар закріплений за 5-ма селами, у двох з яких немає навіть фельдшера. Треба переглянути норму. Не може бабулька їздити в лікарню задля крапельниці за 10-15 кілометрів. Та вона просто помиратиме у тому селі», – вважає Вікторія Шилова.
Три місяці реформи «пілотного» проекту: політ нормальний?
Перший заступник голови обласної ради Анатолій Адамський заспокоює: за кілька місяців суттєвих результатів від новації годі очікувати, до того ж область – «пілотна», вчитиметься на власних помилках. Аудит перших кроків реформи обіцяють скоро завершити, тоді й поінформують громадськість.
«Те добре, що я почув усе, що сказано. Але найголовніше для мене – ніхто не сказав, що реформа не потрібна», – заявив Анатолій Адамський.
Між тим дніпропетровські правозахисники наполягають: усі медичні нововвведення мають відбуватись під пильним оком громадськості, можливо, навіть після місцевих референдумів. Дніпропетровщина – «пілотний» регіон, і після 2014 року новації за тим же сценарієм очікують на всю Україну.
