chrome firefox opera safari iexplorer

На Дніпропетровщині хочуть реконструювати Кодацьку фортецю

04 грудня 2012 о 08:53

На Дніпропетровщині реконструюють споруди Кодацької фортеці, збудованої поляками, яка у XVII столітті була опорним пунктом запорозького козацтва.

Про це повідомив голова обласної ради Євген Удод на засіданні Ради отаманів України у Дніпропетровську, де зібрались лідери понад 30 всеукраїнських та міжнародних козацьких організацій, інформує Радіо Свобода. 

За його словами, цей масштабний проект розробили, щоб «не тільки зберегти історію, а зробити її цікавою і важливою для прийдешніх поколінь».

За розрахунками обласної влади, проект має підтримати польська сторона.

Нещодавно у Дніпропетровську генеральний консул Польщі у Харкові Ян Ґранат заявляв, що розглядає таку реконструкцію як можливість розвивати туризм.

Орієнтовна вартість проекту не розголошується.

Мова про реконструкцію старовинної Кодацької фортеці на Дніпропетровщині йде вже кілька років. Поки у Старих Кодаках, на місці зруйнованої Кодацької фортеці, просто неба проводять козацькі фестивалі та інші заходи.

Кодацька фортеця, або Кодак – фортеця на правому березі Дніпра, за 10 кілометрів від Дніпропетровська, збудована польським урядом у липні 1635 року, щоб ізолювати Запоріжжя і Дон від України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ, була зруйнована козаками під проводом Богдана Хмельницького.

Розділи: Суспільство

13 квітня

Інші дати
Народилася Оксана Іваненко
(1906, м. Полтава - 1997) - українська письменниця, педагог, видавець. Автор численних казок та оповідань для дітей, повістей "Друкар книжок небачених", "Рідні діти", "Богдан Хмельницький", біографічних романів "Тарасові шляхи", "Марія", книжки спогадів "Завжди у житті".
Розгорнути
1928 — на екранах Києва відбулася прем’єра художнього фільму Олександра Довженка «Звенигора»
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. За цю картину О.Довженко був «таврований» клеймом буржуазний націоналіст.
«Фільм усе більше починає звучати невимовною чарівностю. Чарівностю своєрідної манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостросучасного і разом з тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського. В повітрі носилося: серед нас нова людина кіно, майстер з власним обличчям.» (Сергій Ейзенштейн)
Розгорнути