chrome firefox opera safari iexplorer

Білгород-Дністровську фортецю передали до приватних рук

18 жовтня 2012 о 09:08

Про це на прес-конференції в УНІАН заявив журналіст «Аккерманских вестей» Віталій Райнов, пославшись на своє журналістське розслідування. «Перлину країни передано до рук якогось підприємства «Фортеця».

В результаті, бюджет втрачає мільйони гривень. Весь дохід йде на сторону», — зазначив В.Райнов. За його словами, щорічно фортецю відвідують мільйони туристів, а на її території вельми жваво ведеться торгівля.

Журналіст також зазначив, що рішення про передачу фортеці у приватні руки датоване ще 18 лютого 2012 року, проте громадськість міста дізналася про це тільки влітку.

«Будь-які спроби озвучити інформацію про незаконну дію влади жорстко присікаються», — сказав В.Райнов, уточнивши, що особисто йому кілька разів невідомі погрожували по телефону.

Довідка УНІАН. Білгород-Дністровська фортеця (друга назва — Аккерманська фортеця) є однією з найвідоміших середньовічних споруд, які збереглися в Україні. Своїми розмірами фортеця перевершує всі подібні фортифікаційні споруди країни. Загальна площа території фортеці — 9 га.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути