chrome firefox opera safari iexplorer

Білгород-Дністровську фортецю нищать комунальники?

19 жовтня 2012 о 10:06

Будівельні роботи, ініційовані на території Білгород-Дністровської фортеці комунальним підприємством «Фортеця», завдають прямої шкоди збереженню унікальної архітектурної пам'ятки Одеської області.

Про це у статті для «УП.Життя» пише провідний дослідник Білгород-Дністровської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

За словами науковця, комунальники знищують археологічний шар, заливаючи бетоном фундаменти під громадський туалет і адміністративну будівлю на території фортеці.

«Навіщо зводити бетонний новобуд прямо біля головного входу в фортецю, присунувши його впритул до Кілійських воріт, споруджених у 1476 р. молдавським господарем Стефаном Великим? — заявив Красножон. — В часи Стефана при в'їзді у фортецю... відкривався вид на храм. Тепер туристам пропонується розглядати клозет».

За словами Красножона, адміністративний будинок для співробітників КП «Фортеця» споруджується з зовнішнього боку фортеці, в 10 м від Кілійських воріт — на залишках середньовічних кварталів, порушуючи історичний вигляд споруди і затуляючи сучасним будинком панораму давніх веж.

«І чому, нарешті, майданчики під зазначені споруди залили бетоном, який залишиться тут навічно, перекривши потужним пластом археологічні залишки середньовічного Білгорода? — запитує історик.

Науковець стверджує, що — незважачи на наявність дозвільних документів — археологічні дослідження на території, яка залита бетоном під громадський туалет, були проведені неякісно. А на території, залитій бетоном під адміністративну споруду, вони не проводилися взагалі — хоча ще у XVIII-му сторіччі це місце було забудоване.

„Фундамент залитий всього в кількох метрах від Центрального розкопу античної Тіри[давньогрецька колонія VI ст. до н.е. - III cт. н.е. - ІП], головної фортечної брами й середньовічного оборонного рову. — Вірогідно, що якась частина давніх фундаментів тепер недоступна для археологічних досліджень“

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство»Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки — бо доти кошти, отримані від туризму, використовувалися неефективно.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) — середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці — понад два кілометри.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути