chrome firefox opera safari iexplorer

У Харкові таки знайшли місце для пам’ятника Івану Сірку

27 березня 2012 о 13:24

П’ять років поспіль архітектурно–містобудівна рада Харкова шукала місце для пам’ятника кошовому отаману Запорозької Січі Івану Сірку, перебравши замалим не всі знакові куточки міста.

І ось нарешті сталося, повідомляє Україна молода. 

Шестиметрову фігуру харківського полковника разом iз гарматою встановлять біля виходу зі станції метро «Історичний музей», яка розташована на території древньої оборонної фортеці, навколо якої, власне, і виник Харків.

Вихід з підземки теж буде стилізовано під захисний мур, тому, затверджуючи саме цей проект, фахівці ще раз підкреслили комплексний підхід до увічнення пам’яті одного з найулюбленіших героїв–земляків.

За задумом скульптора Олександра Рідного, який вже створив макет постаменту, Іван Сірко тримає у руках прапор з першим гербом міста.

Отож складатиметься враження, що кошовий отаман, як і раніше, стоїть у дозорі, охороняючи ввірену йому територію. Такий образ, на думку майстра, повністю збiгається з історичною роллю героя, бо запорозький полковник тривалий час у Харкові був фактично всім — і військовим, і державним правителем.

Як скоро з’явиться постамент, наразі невідомо. «Уже цього року буде закладено фундамент під майбутній пам’ятник, — каже головний архітектор міста Сергій Чечельницький. — Якщо з’явиться фінансування, то наступного року роботу завершимо».

Невпевненість у прогнозах чиновник пояснив вартістю матеріалів, оскільки для кошового отамана вдячні земляки вирішили закупити кілька тонн бронзи та граніту. А ці матеріали коштують недешево.

30 липня

Інші дати
Народився Олександр Шульгин
(1889, с.Софине, Полтавська область – 1960), український політичний та державний діяч, історик-соціолог, публіцист, член Центральної Ради,  перший міністр закордонних справ УНР, Голова уряду УНР в екзилі.  
Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеться когось. Чує кроки господаря, чує дотик руки. І снагою життя наливаються вщерть колоски. Наливаються сонцем, вітрами, теплом, споконвічним, живим, невмирущим зерном. (Микола Сингаївський)
Розгорнути