chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві та Чернігові вшанували пам'ять Мазепи

21 березня 2012 о 09:16

У Музеї гетьманства, що в Києві, Українська народна партія провела урочисті заходи на честь 373–ї річниці від дня народження Івана Мазепи. Представник товариства «Просвіта» Микола Нестерчук, зокрема, розповів «Україні молодій», що день народження славетного гетьмана патріоти відзначають щороку: «За більш ніж 20 років, упродовж яких Мазепа керував країною, вона піднялася на всіх рівнях — як економічному, так і соціальному. Він побудував багато церков, при яких діяли школи. Навіть іноземці, які приїжджали в Україну, дивувалися, чому в нас стільки грамотних людей».

«Дуже погано, що у свідомості більшості людей він і досі асоціюється зі зрадником, а не героєм України. Він був дуже освіченою людиною, навчався в Європі і знав дев’ять мов», — додає завідувачка Музею гетьманства Галина Ярова, показуючи так звану трибуну Мазепи, виготовлену на замовлення в українських майстрів iз вирізьбленим гербом гетьмана. — За деякими даними, Мазепа навіть жив у цьому домі. Але це не доведено».

Як зазначили присутні, нині головне — відновити добре ім’я Мазепи, людини, яка любила Україну та зробила все для того, щоб вона отримала незалежність. Їхню думку підтримала громада, яка біля Києво–Печерської лаври вчора вимагала не перейменовувати цю частину вулицi Івана Мазепи на Лаврську. «Це все за клопотанням російського попа Кирила (предстоятеля РПЦ. — Авт.). Йому, мабуть, було дивно приїжджати на вулицю Мазепи. Взагалі дуже обурює, що українці власним коштом побудували Лавру, а тепер вона належить росіянам, які ще й продовжують «качати» права. Де у світі таке ще є?», — додає пан Нестерчук. Оганізатори заходу передали столичній владі звернення, в якому вимагають відновити назву «Імені Івана Мазепи» для цілої вулиці.

У Чернігові представники громадськості спільно з працівниками Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній» також вшанували пам’ять гетьмана України Івана Мазепи.

Про це УНІАН повідомили у прес-служба обласної організації Української народної партії.

З нагоди 380-ї річниці від дня народження гетьмана відбулася церемонія покладання квітів до пам'ятника Мазепі на Валу. Священик Української православної церкви Київського патріархату о. Євген ОРДА відправив молебень за упокій гетьмана України.

Цього дня у Борисоглібському соборі Чернігова відбувся урочистий культурно-мистецький захід за участю Академічного камерного хору ім. Д. Бортнянського.

20 березня – день народження гетьмана України І.Мазепи. У Чернігові про його покровительство та благодійництво нагадують Свято-Троїцький кафедральний собор, барокова споруда Колегіуму, а у Борисоглібському соборі – вишукана срібна іконостасна царська брама.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі