chrome firefox opera safari iexplorer

У Національній опері пройшов концерт пам’яті про трагедії Фукусіми й Чорнобиля

13 березня 2012 о 11:30

Концертна програма складалася з двох відділень: першого — «українського», де прозвучала музика знаного київського композитора, соліста–валторніста симфонічного оркестру Національної опери Василя Пилипчака, і «японського», в якому було виконано твори всесвітньо відомого композитора Кадзунорі Маруями, а за диригентським пультом стояв його співвітчизник Уено Такасі. «Саме через музику ми відчуваємо гостріше біль кожного з нас. Це — своєрідний реквієм, який об’єднує дух наших народів», — сказав, відкриваючи вечір, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Тоічі Саката.

Перша частина вечора наче акумулювала в собі вишуканий, багатогранний світ Японії. Витончені мелодії флейти, маримби та інших музичних тембрів, що є відповідниками в музиці палітри звуків і голосів природи, відтворення музичними засобами тиші, що особливо шанується японцями, поєднання дзвінких звучань ксилофона, арфи зі сріблястими голосами дитячого хору (хор хлопчиків Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського під диригуванням Алли Шейко) створювали дивовижну атмосферу присутності в залі неповторного японського «звукового клімату». Прозвучала також і легендарна Камерна симфонія №1 для солістів, художнього слова, дитячого хору та камерного оркестру «Семі–но oiнорі — Молитва цикад» Василя Пилипчака під диригуванням автора. Резонансна прем’єра цього твору, написаного київським композитором на прохання Уено Такасі, відбулася ще минулого року в одному з концертів «КиївМузикФесту».

Більшість виконаних цього вечора творів стали світовими прем’єрами. Так, до нинішнього концерту готував свій новий твір — «Ясіма молитва до богів Ямато» Кадзунорі Маруяма. Як зазначив маестро, «у своїй музиці я намагався відтворити глибинну етнічну специфіку традиційної японської музичної культури, зокрема, ритми й інтонації наших старовинних танцювальних жанрів — кагура, з якого розвинулися всі сінтоїстські храмові танці, а пізніше — танці знаменитого театру кабукі, а також придворного танцю гагаку». «Позапланове» виконання на флейті Уено Такасі у супроводі симфонічного оркестру під орудою Василя Пилипчака знаменитої «Мелодії» Мирослава Скорика стало своєрідним емоційним «резюме» цього вечора.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі