chrome firefox opera safari iexplorer

У Національній опері пройшов концерт пам’яті про трагедії Фукусіми й Чорнобиля

13 березня 2012 о 11:30

Концертна програма складалася з двох відділень: першого — «українського», де прозвучала музика знаного київського композитора, соліста–валторніста симфонічного оркестру Національної опери Василя Пилипчака, і «японського», в якому було виконано твори всесвітньо відомого композитора Кадзунорі Маруями, а за диригентським пультом стояв його співвітчизник Уено Такасі. «Саме через музику ми відчуваємо гостріше біль кожного з нас. Це — своєрідний реквієм, який об’єднує дух наших народів», — сказав, відкриваючи вечір, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Тоічі Саката.

Перша частина вечора наче акумулювала в собі вишуканий, багатогранний світ Японії. Витончені мелодії флейти, маримби та інших музичних тембрів, що є відповідниками в музиці палітри звуків і голосів природи, відтворення музичними засобами тиші, що особливо шанується японцями, поєднання дзвінких звучань ксилофона, арфи зі сріблястими голосами дитячого хору (хор хлопчиків Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського під диригуванням Алли Шейко) створювали дивовижну атмосферу присутності в залі неповторного японського «звукового клімату». Прозвучала також і легендарна Камерна симфонія №1 для солістів, художнього слова, дитячого хору та камерного оркестру «Семі–но oiнорі — Молитва цикад» Василя Пилипчака під диригуванням автора. Резонансна прем’єра цього твору, написаного київським композитором на прохання Уено Такасі, відбулася ще минулого року в одному з концертів «КиївМузикФесту».

Більшість виконаних цього вечора творів стали світовими прем’єрами. Так, до нинішнього концерту готував свій новий твір — «Ясіма молитва до богів Ямато» Кадзунорі Маруяма. Як зазначив маестро, «у своїй музиці я намагався відтворити глибинну етнічну специфіку традиційної японської музичної культури, зокрема, ритми й інтонації наших старовинних танцювальних жанрів — кагура, з якого розвинулися всі сінтоїстські храмові танці, а пізніше — танці знаменитого театру кабукі, а також придворного танцю гагаку». «Позапланове» виконання на флейті Уено Такасі у супроводі симфонічного оркестру під орудою Василя Пилипчака знаменитої «Мелодії» Мирослава Скорика стало своєрідним емоційним «резюме» цього вечора.

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути