chrome firefox opera safari iexplorer

1 квітня: це цікаво знати

01 квітня 2012 о 00:07

«Глузування боїться навіть той, хто вже нічого не боїться»
Микола Гоголь

«Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає її як повноправну господиню», — говорили колись про другий місяць весни. Сама ж назва «квітень» з'явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом «апріль», що з латинської перекладається «сонячний». Однак, як свідчать історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень». Також у деяких регіонах використовували назви «красенець», «водолій» і, що цікаво — «лелечник».

1 квітня святкують:

Міжнародний день птахів (відзначається з 1906 року).

День геолога (відзначається щорічно в першу неділю квітня).

День сміху

1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте, що цей звичай має недавню історію, то будете праві лише у відношенні нас — українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько 17 сторіччя. Серед сільського ж населення цей звичай і дотепер є маловідомим.

А от у Європі й Азії першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен. Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад, у індійців богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху — Рісуса, а у ісландців – Скандеї.

У Європі ж, зокрема, його походження пов’язується з тим, що у середньовіччі напередодні Великодня любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата і від Пілата до Ірода, що означало даремність справи, обман.

Хоча дехто з дослідників взагалі каже, що цей звичай існував ще у дохристиянські часи, однак ніяких документальних свідчень цьому поки що не знайдено. Як би там не було, день обманів прижився й існує й дотепер, напевно, це пов’язано з тим, що хоч один день на рік нам майже офіційно дозволяється брехати.

За церковним календарем 1 квітня вшановують мучеників Хрисанфа і Дарія, праведну Софія, преподобного Інокентія.

Іменинниками 1 квітня є:

Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.

1 квітня народились:

1809 — Микола Гоголь, видатний український прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист.

1906 — Олександр Яковлєв, авіаконструктор, створювач літаків серії «Як».

Чи знаєте ви, що:

Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його батька.

Василь Гоголь хворів на пропасницю. Недуга тривалий час не відпускала і Василь Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі — звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з`явилась цариця у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й одружишся. І ось твоя дружина...» Цариця підняла руку і біля її ніг з`явилась маленька дитина, обличчя якої запам`яталось Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився...

Микола Гоголь через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських – стверджує київський історик Тарас Чухліб.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути