«Глузування боїться навіть той, хто вже нічого не боїться»
Микола Гоголь
«Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає її як повноправну господиню», — говорили колись про другий місяць весни. Сама ж назва «квітень» з'явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом «апріль», що з латинської перекладається «сонячний». Однак, як свідчать історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень». Також у деяких регіонах використовували назви «красенець», «водолій» і, що цікаво — «лелечник».
1 квітня святкують:
Міжнародний день птахів (відзначається з 1906 року).
День геолога (відзначається щорічно в першу неділю квітня).
День сміху
1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте, що цей звичай має недавню історію, то будете праві лише у відношенні нас — українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько 17 сторіччя. Серед сільського ж населення цей звичай і дотепер є маловідомим.
А от у Європі й Азії першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен. Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад, у індійців богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху — Рісуса, а у ісландців – Скандеї.
У Європі ж, зокрема, його походження пов’язується з тим, що у середньовіччі напередодні Великодня любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата і від Пілата до Ірода, що означало даремність справи, обман.
Хоча дехто з дослідників взагалі каже, що цей звичай існував ще у дохристиянські часи, однак ніяких документальних свідчень цьому поки що не знайдено. Як би там не було, день обманів прижився й існує й дотепер, напевно, це пов’язано з тим, що хоч один день на рік нам майже офіційно дозволяється брехати.
За церковним календарем 1 квітня вшановують мучеників Хрисанфа і Дарія, праведну Софія, преподобного Інокентія.
Іменинниками 1 квітня є:
Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.
1 квітня народились:
1809 — Микола Гоголь, видатний український прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист.
1906 — Олександр Яковлєв, авіаконструктор, створювач літаків серії «Як».
Чи знаєте ви, що:
Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його батька.
Василь Гоголь хворів на пропасницю. Недуга тривалий час не відпускала і Василь Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі — звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з`явилась цариця у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й одружишся. І ось твоя дружина...» Цариця підняла руку і біля її ніг з`явилась маленька дитина, обличчя якої запам`яталось Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився...
Микола Гоголь через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських – стверджує київський історик Тарас Чухліб.
«Рідна країна»
