chrome firefox opera safari iexplorer

1 квітня: це цікаво знати

01 квітня 2018 о 00:08

«Глузування боїться навіть той, хто вже нічого не боїться.»
Микола Гоголь

Квітень – пора цвітіння вже на порозі і у перший його день, який ще називають днем обманів, хотілося б трошки розповісти власне про сам місяць. «Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає її, як повноправну господиню», говорили колись про другий місяць весни. Сама ж назва «квітень» з’явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом «апріль», що з латинської перекладається «сонячний». Однак, як свідчать історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень». Також у деяких регіонах використовували назви «красенець», «водолій» і, що цікаво – «лелечник».

1 квітня святкують:

  • Вхід Господній в Єрусалим (Вербну неділю).
  • Міжнародний день птахів.
  • День сміху.

1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте, що цей звичай має недавню історію, то будете праві лише по відношенню до нас – українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько 17 сторіччя. Серед сільського ж населення цей звичай і дотепер є маловідомим.

А от у Європі й Азії першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен. Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад у індійців – богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху – Рісуса, а у ісландців – Скандеї.

У Європі ж, зокрема, його походження пов’язується з тим, що у середньовіччі напередодні Великодня любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата і від Пілата до Ірода, що означало даремність справи, обман.

Хоча дехто з дослідників взагалі каже, що цей звичай існував ще у дохристиянські часи, однак ніяких документальних свідчень цьому поки, що не знайдено. Як би там не було, день обманів прижився і існує й дотепер, напевно, це пов’язано з тим, що хоч один день на рік нам майже офіційно дозволяється брехати.

За церковним календарем 1 квітня вшановують мученика Хрисанфа і мученицю Дарію і з ними мученика Клавдія; праведну Софію; преподобну Вассу; преподобного Інокентія; Смоленську ікону Божої Матері «Розчулення».

Іменинниками 1 квітня є:
Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.

1 квітня народились:

1809 – Микола Гоголь – видатний український та російський письменник, драматург, поет, історик, фольклорист. Автор поеми «Мертві душі», циклу повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», комедії «Ревізор».

1837 – Василь Тарновський (молодший) – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).

Чи знаєте ви, що:

Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його батька. Василь Гоголь хворів на пропасницю. Недуга тривалий час не відпускала і Василь Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі – звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з’явилась цариця у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й одружишся. І ось твоя дружина...». Цариця підняла руку і біля її ніг з’явилась маленька дитина, обличчя якої запам’яталось Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився...

Микола Гоголь через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських – стверджує київський історик Тарас Чухліб.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути