100 років тому з англійського Саутгемптона розпочиналась трагічна подорож всесвітньовідомого “Титаніка”.

10 квітня 1912 року о 12 г. 15 хв. розкішний лайнер вирушив у напрямку Нью-Йорка. На борту – 1334 пасажира і 899 членів екіпажу. Усього — 2223 осіб.

“Титанік” був найбільшим і найвишуканішим судном тих часів. Обладнаний новітніми технологіями і зручностями, його вважали надійним і безпечним кораблем.

Капітаном лайнера був Едвард Джон Сміт, англійський мореплавець з величезним досвідом. “Капітан мільйонерів” – так називали Сміта, адже йому довірили керування кораблем, квитки на який коштували дорого.

Пасажири “першого класу” сплатили майже 1700 євро. Квитки класу “люкс” коштували 49 тисяч євро. “Третій клас” придбали ті, хто міг собі дозволити віддати 170-450 євро.

На «Титаніку» серед пасажирів було 329 осіб першого класу, 285 осіб другого класу і 710 – третього.

14 квітня, у день трагедії, “Титанік” отримав кілька повідомлень про айсберги біля узбережжя Північної Америки. Однак телеграми не потрапили до рук капітана через помилку радистів.

О 23:40 один з вартових побачив айсберг на шляху просування лайнера і одразу попередив офіцерів. Вони вжили термінових заходів, аби уникнути зіткнення. Втім, надто пізно. Велика швидкість і недостатня відстань до айсберга не дозволили екіпажу розвернути корабель.

Дві години потому “Титанік” почав іти під воду.

Офіцери надіслали сигнали допомоги, на які відгукнулись кілька кораблів. Попри усі зусилля, загинуло понад півтори тисячі пасажирів і членів екіпажу. Кількість рятувальних човнів виявилась недостатньою, аби евакуювати всіх.

Кораблю “Карпатія”, який першим прибув на місце катастрофи, вдалося врятувати 711 людей.

До берега було доправлено 328 тіл загиблих. 76% членів екіпажу загинуло. Поміж понад 700 пасажирів “третього класу” у живих залишилось лише 174.

Трагедія “Титаніка” і розслідування обставин загибелі людей змусило замислитись над правилами безпеки під час морських подорожей. Згодом їх було посилено, зокрема, ухвалено рішення, згідно з яким кількість місць у рятувальних шлюпках мала відповідати кількості пасажирів на борту.

Британські вчені вважають, що аварії «Титаніка» можна було б уникнути. На їхню думку, корабель можна було врятувати, якби після того, як екіпаж помітив айсберг, перший помічник капітана на 30 секунд раніше віддав наказ змінити курс корабля. Такі дані спростовують висновки офіційного розслідування 1912 р. Тоді було встановлено, що перший помічник капітана Мердок відхилився від курсу негайно, але не зміг уникнути зіткнення, тому що айсберг був помічений занадто пізно.

Водночас професор Дональд Олсон з Техаського державного університету вважає, що катастрофа «Титаніка» могло бути викликано астрономічним явищем — зближенням Землі з Місяцем. Згідно з даними дослідження, очолюване професором, 4 січня 1912 р. Місяць наблизився до Землі на максимальну за 1 400 років відстань, що викликало сильні морські припливи і змусило айсберги біля берегів Канади дрейфувати на південь. Як раз за три місяці вони могли досягти того місця, де 14 квітня і затонув «Титанік», вважає Олсон.

Знахідка уламків корабля

Серйозно проблемою дослідження Титаніка зайнявся тільки керівник лабораторії глибоководних досліджень Вудс-Холського океанографічного інституту штату Массачусетс доктор Роберт Д. Баллард.

Доктор Баллард не тільки досконало вивчив усю історію потоплення лайнера, але також отримав достатнє фінансування від Військово-морських сил США і побудував два міцних глибоководних батискафи для дослідження Титаніка на двокілометровій глибині.

Пошуки разом з французькою командою тривали два тижні і нарешті наприкінці терміну перебування експедиції, 1 вересня 1985 р. о 12:48 ночі вченим вдалося розглядіти один з великих котлів Титаніка на морському дні. Впродовж решти двох днів були знайдені інші частини корабля, що підтвердило теорію про його розлам навпіл під час потоплення. Було зроблено тисячі фотографій з дна океану, які стали насправді сенсаційними. Корабель хоч і розломився, але покоївся на морському дні горизонтально. Пізніше Баллард повернувся ще декілька разів, кожний раз проливаючи все більше світла на обставини трагедії і стан уламків Титаніка на морському дні.

Декілька інших експедицій досліджували уламки корабля, додаючи нові факти і фотографії. Однак швидко стало ясно, що підняти Титанік з морського дна було майже неможливо і недоречно.

Місце трагедії тепер вважається братською могилою сотень загиблих пасажирів і таким, що охороняється міжнародними законами.

За словами науковців, в такому стані корабель ще знаходитиметься близько 50 років, аж поки океан не поглине його остаточно.

Під охороною ЮНЕСКО

ЮНЕСКО бере під охорону уламки пасажирського лайнера «Титанік» в якості об'єкта підводної культурної спадщини. Затонулий корабель опиниться під охороною Конвенції ЮНЕСКО про охорону підводної культурної спадщини, оскільки в 2012 р. виповнюється 100 років з моменту аварії «Титаніка». Раніше судно не могло знаходитися під охороною конвенції від 2001 р., застосовної до об'єктів, затонулим не менше століття тому.

Уламки «Титаніка» знаходяться в міжнародних водах, тому жодна країна не може пред'явити претензії на володіння ними. Під час катастрофи судно розламалося на дві частини, які лежать за півкілометра одна від одної в північній частині Атлантичного океану на глибині 4 км. В рамках конвенції країни-учасниці зможуть перешкоджати розграбуванню і знищенню уламків судна.

Цікаве попередження

За 14 років до подій Титаніка вийшов у світ роман Моргана Робертса «Марність» (Futility) — у 1898 році.

Цей роман задовго навіть до ідеї спорудження Титаніка описує подорож іншого великого трансатлантичного судна «Титан», який теж описували, як «непотоплюваний» і який теж як Титанік зіштовхнувся з айсбергом і потонув майже при таких обставинах і з такою ж кількістю жертв, що і відомий лайнер 14 років потому.

Попри всі теорії, цей доволі дивний збіг обставин, або напрочуд дивовижний збіг назв, місць та подій не вдалося пояснити.

100 років потому: повторити історію

Сторіччя «Титаніка» власник туристичної компанії Майлс Морган вирішив відзначити запуском ... нового «Титаніка» — корабля «Балморал».

Так, рівно через 100 років маршрут «Титаніка» із англійського Саутгемптону до Нью-Йорку повторює пасажирське судно «Балморал». Навіть кількість на його борту стільки ж людей, як і далекого 1912 року.

Говорять, що квитки на цей рейс були розкуплені ще за два роки до планованої подорожі. Квитки коштували від 5 до 10 тисяч доларів. Організатори відтворили атмосферу «Титаніка» — від їжі до розваг із живим оркестром. Пасажири – теж у костюмах тієї епохи.

Організатор круїзу переконує у його безпечності, втім пасажирів приваблює сама можливість небезпеки, пов'язаної з «Титаніком».

«Я дивлюсь на обличчя цього чоловіка і розумію, що його тіло так і не знайшли. Він зустрів смерть в океані, зник у ньому», — розповідає Френк Аллен, чий прадід загинув на борту Титаніка. Френк та його дружина Джейн відправляються у рейс, який точно повторює шлях їх далекого родича.

«Балморал» досягне місця зіткнення «Титаніка» з айсбергом рівно через 100 років після трагедії – 14-го квітня 2012-го року.

Очікується, що на відміну від «Титаніка», всі пасажири «Балморала» прибудуть до Нью-Йорка живими та задоволеними 18-го квітня.

Підготувала Юлія Царенко, «Рідна країна»

За матеріалами Еuronews, «Голосу Америки», «РБК-Україна»