2 роки тому сталася авіакатастрофа польського президентського літака під Смоленськом, унаслідок якої загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства.
Усього — 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).
Разом зі своєю делегацією Лех Качинський мав намір відвідати Катинське кладовище, що розташоване під Смоленськом. Кладовище є міжнародним меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій.
Лех Качинський мав виголосити промову 10 квітня 2010 на польському військовому цвинтарі у Катині під час траурних заходів, приурочених до 70-ї річниці катинської трагедії.
Авіакатастрофа трапилася о 09:54 за Київським часом. Літак Ту-154М, який здійснював рейс з Варшави до Смоленська, під час заходу на посадку в складних метеорологічних умовах (густий туман) за нез'ясованих обставин опустився на критично малу висоту (нижче рівня злітно-посадкової смуги), зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350–500 м від початку посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний, лівіше на 150 метрів.
У Варшаві влітку 2011 року оприлюднили остаточний звіт про розслідування авіакатастрофи президентського літака під Смоленськом навесні минулого року. Одразу після його оголошення у відставку подав міністр оборони Польщі.
У трагедії під Смоленськом — кілька чинників. Польського президента в небо підіймали погано треновані пілоти, у мить приземлення була слабка видимість, аеропорт мав недостатнє технічне оснащення, й російські диспетчери давали хибні команди. У Варшаві подали офіційний звіт на 328 сторінок про причини авіакатастрофи Ту-154 10 квітня 2010 року. Над ним упродовж 15 місяців працювали 34 експерти.
Очолював комісію, яка розслідувала причини аварії, польський міністр внутрішніх справ Єжи Мілер. З його слів, пілоти не мали потрібного досвіду приземлення лайнерів за умов негоди. Бо набували його лише на тренажерах.
Поляки згадали росіянам і неналежне освітлення на летовищі в Смоленську. Третина сигнальних ламп не горіла. Ще й диспетчер, на думку польських фахівців, був невправний. Це був його другий рейс за рік. Однак поляки не визнають, що на екіпаж був тиск з боку перших осіб їх країни.
У своєму звіті, опублікованому півроку тому, російська сторона заявила: трагедія сталася суто через помилку польського екіпажу. Мовляв, через складні погодні умови пілоти проігнорували пораду диспетчерів приземлитися на запасне летовище. Літак розбився, спускаючись на смугу.
На борту літака був президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика, екс-президент Польщі Ришард Качоровський, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор та багато інших урядовців.
Брат загиблого президента Польщі та колишній прем'єр-міністр Ярослав Качинський спростує версію про «нещасний випадок». Він, спираючись на факти, стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також робив наголос на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме — телефонний дзвінок прем’єра Росії Володимира Путіна прем'єру Польщі Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Ярослав Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошені технічних подробиць катастрофи. За його словами, багато інших «випадковостей» дають привід сумніватися в тому, що це був «суто технічний інцидент».
«Рідна країна»