chrome firefox opera safari iexplorer

Дерев’яні церкви Карпатського регіону очікують на вердикт ЮНЕСКО

21 квітня 2012 о 10:48

У Львові визначна подія – клопітка робота українців і поляків над проектом присвоєння дерев’яним церквам Карпатського регіону статусу пам’яток світового значення на завершальному етапі. Чекають лише на вердикт ЮНЕСКО.

Виставка, на якій представлено опис і перелік церков, що претендують на особливий статус у списку спадщини ЮНЕСКО, має назву «Феномен дерев’яної церкви». Її відкрито у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.

Директор музею Ігор Кожан на відкритті привітав учасників цього проекту із колосальним об’ємом проробленої роботи.

Присутні на заході священики просили звернути особливу увагу на те, що люди, маючи менше засобів та знань, ніж сучасники, творили прекрасні споруди, що по сьогодні вражають своєю довершеністю. Про це говорив єпископ Венедикт (Алексійчук). Митрополит Макарій (Малетич) зазначив, що церквам сотні років і вони дуже намолені, а це, окрім їх мистецької значущості, додає небувалого духовного звучання. Розповів, що був здивований, коли дізнався, що парафіяни не надто поспішають давати пожертви на збереження таких пам’яток, бо вважають, нібито фундатором бути більш почесно. Каже, треба розповідати по церквах, що збереження старих храмів – це рівнозначно, як не більш важливо, ніж фундаторство.

Представники польської сторони зазначили, що важливим у цьому проекті є також приклад єдності, бо дерев’яні церкви – це те, що об’єднує наші два народи і характерне для українсько-польського прикордоння.

На відкритті виставки йшлося також про те, що над проектом українські і польські спеціалісти працюють уже 20 років, що серед ініціаторів є Іван Могитич. Що церков багато, вибрали ті, котрі відповідають стандартам ЮНЕСКО, а отже – є в належному стані і охороняються відповідно.

Результат відбору – сота частина з усього різноманіття, що є. Загалом? на теренах України збереглося близько 2000 церков, але їх стає з кожним роком все менше через недбальство.

Отож, на статус пам’яток світового значення претендують для своїх дерев’яних храмів:

— Смільник, Підкарпатське воєводство, церква Архистратига Михаїла (1791 р);

— Рогатин, Івано-Франківська область, церква Зішестя Св. Духа (кін. XV – поч. XVI ст.);

— Нижній Вербіж, Івано-Франківська область, церква Різдва Пресвятої Богородиці (1806 р.);

— Радруж, Підкарпатське воєводство, церква Параскеви (1583 р.);

— Матків, Львівська обл., церква св... Дмитрія (1838 р.);

— Ясиня, Закарпатська область, церква Вознесіння Господнього (1720 р.);

— Квятонь, Малопольське воєводство, церква св... Параскеви (XVII ст.);

— Дрогобич, Львівська область, церква Юра (др... пол...XVII ст.);

— Хотинець, Підкарпатське воєводство, церква Різдва Пресвятої Богородиці (1600 р.);

— Брунари Вижні, Малопольське воєводство, церква Архистратига Михаїла (1797 р.);

— Жовква, Львівська область, церква Пресвятої Трійці (1720 р.);

— Ужок, Закарпатська область, церква св... Архистратига Михаїла (1745 р.);

— Туринськ, Підкарпатське воєводство, церква Архистратига Михаїла (1801 р.);

— Овчари, Малопольське воєводство, церква Покрови Пресвятої Богородиці (1653 р.);

— Потеличі, Львівська область, церква Зішестя Святого Духа (1502 р.);

— Поворозик, Малопольске воєводство, церква св... апостола Якова Молодшого (поч. XVII ст.).

Джерело: ZIK
Розділи: Новини культури

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути