chrome firefox opera safari iexplorer

Список ЮНЕСКО може поповнитися дерев'яними церквами України

03 січня 2012 о 11:31

Уперше список ЮНЕСКО може поповнитися дерев'яними церквами України. Фахівці кажуть — це необхідно, адже за 20 років у Прикарпатті згоріло зо два десятки стародавніх храмів, переважно — пам'ятки архітектури національного значення. Зараз до огляду комісії ЮНЕСКО готують 8 дерев'яних церков.

Перлина дерев'яної архітектури Прикарпаття — церква Святого Духа в Рогатині, зведена без жодного цвяха чотири сторіччя тому. За переказами, саме у ній був священиком батько Насті Лісовської — дружини султана Сулеймана, Роксолани. Відновлювали храм — теж за давнім рецептом.

Мар'яна Пушкар, науковий працівник музею: "Сверлили в брусах дірки, вставляли лійку, заливали воду. Такий процес мав тривати 2 роки, потім заливали олію, щоб деревина ставала міцною".

За радянських часів у церкві облаштували музей та регулярно виділяли кошти на підтримку храму. Однак, споруда потребує капітальної реконструкції, а на це у держави грошей бракує.

Начальник управління культури Івано-Франківської ОДА: "Кошторис складає 1 млн. 200 тис. гривень, згідно якого мова іде про ремонт покрівлі, завнішнього і внутрішнього вигляду. Кошти заплановані на проведення біохімічних робіт, техбезпеки, сигналізації".

Із цієї суми - половину держава все таки знайшла. Мистецтвознавці нарікають — найбільше храму загрожує жук-короїд. На обробку всіх стін та ікон — коштів бракує, а якщо цього не зробити — будівля незабаром спорохнявіє і впаде. Проте, пам'ятки потребують захисту і від людей.

Михайло Дейнега, директор Івано-Франківського художнього музею: "Я був на нараді у Львові, коли самі священники говорили, що є випадки самопідпалів, тобто люди палять стару церкву, щоб збудувати нову, не розуміють унікальність того, що це автентика, яку маємо зберегти. Нова церква може бути збудована на новому місці".

Уся надія — на підтримку європейських організацій. Церкву Святого Духа та ще 7 дерев'яних храмів хочуть віддати  під опіку ЮНЕСКО - комісію експертів очікують уже на початку наступного року.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути