chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині згоріла ще одна дерев’яна церква XVIIІ століття

16 травня 2011 о 14:11

На Львівщині вночі з 15 на 16 травня у селі Залижня Сокальського району згоріла дерев’яна церква УПЦ (КП) Святителя і Чудотворця Миколая 1760 року забудови.

Як повідомив помічник начальника ГУ МНС України у Львівській області Віталій Туровцев, повідомлення про загорання надійшло 16 травня о 0.38 год.

На момент прибуття пожежників церква була вже повністю охоплена вогнем. Травмованих немає, однак церкву врятувати не вдалося.

До гасіння пожежі було залучено 8 одиниць техніки та 20 осіб особового складу. Відтак, вдалось врятувати дзвіницю та 3 житлових будівлі, розташовані поруч з церквою.

Розмір збитків та причина пожежі встановлюються.

Додамо, що церква Святителя і Чудотворця Миколая УПЦ (КП), належала до списку пам’яток місцевого значення. Дерев’яна, однокупольна, тризрубна будівля на цегляному підмурівку — хрестоподібна церква, зведена у другій половині XVIII ст. (близько 1760 р.) Мурована восьмибічна триярусна дзвінниця, накрита банею дзвоноподібної форми запроектована у 1998 р. архітектором Миколою Рибенчуком. Остання реставрація церкви припадає на 1989 рік.

Нагадаємо, вночі, з 24 на 25 квітня, в с. Переволочна Буського району Львівської області згоріла дерев’яна церква Успення Пресвятої Богородиці (УГКЦ) з дзвіницею, датована XVII ст, пам’ятка архітектури національного значення. Депутат Львівської облради, голова комісії з питань культури, історико-культурної спадщини та духовного відродження Львівської облради Орест Шейка зазначав, що цю церкву могли підпалити.

У відповідь на запитання кореспондента ZAXID.NET , чи не пов’язують в МНС загорання обох церков, Віталій Туровцев заявив: «Не пов’язуємо».

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути