Якось так в Україні повелося, що зазвичай збирають саме «березові сльози», хоча сік клену набагато смачніший.

«В ньому — більше цукру, — пояснює досвідчений натураліст і мисливець Юрій Руденко. — Крім того, у ньому багато кальцію, калію та заліза. Якщо пити його свіжим, то про весняну депресію та авітаміноз забудете».

Отвір невеличким свердлом в дереві вже зроблений і сік швидко скапує у слоїк по жолобку, злегка забитому під отвором. Коли сезон збору закінчиться, пошкодження у дереві обов’язково треба замазати глиною, щоб дерево не «захворіло». Такий спосіб збирання соку завдає мінімум шкоди дереву.

Для того, щоб це заняття було законним, треба взяти у найближчому лісництві копійчаний дозвіл. Там же підкажуть, де ліпше збирати сік.

Найвідоміший рецепт збереження цілющої сили кленового соку — зробити з нього сироп.

«Сік слід налити в емальовану каструлю та варити на маленькому вогні, поки він не загусне, — розповідає співрозмовник. — Його можна використовувати як смачну приправу до багатьох солодких страв чи використовувати такий сироп для маринування м’яса. До прикладу, якщо замарнувати курятину, то смак страви буде витончений та ніжний».

«Мій улюблений рецепт — кленовий сік iз медом і сухофруктами, — усміхається пан Юрій. — До літру соку додаємо ложку меду та жменьку сушених яблук, груш та сливок і настоюємо два тижні».

Ще можна зробити «кленове шампанське». Нагріти літр соку до 35 градусів, додати 15 грамiв дріжджів, цедру лимона та кілька родзинок. Далі охолодити, накрити марлею та дати постояти тиждень–два.