chrome firefox opera safari iexplorer

Носити українське — це стильно!

06 квітня 2012 о 12:02

Як правило, поява нових ідей не тільки сприяє пропорційному зросту компанії, але і формує здорове конкурентне середовище для розвитку співробітників. На щастя, зруйнувати інформаційний бар'єр виявляється легше, ніж перебороти такі перешкоди, як фінансові або культурні. Для цього інколи просто досить відкрити хороший журнал, або відвідати художню виставку чи музей...

А почалось усе 23 серпня 2009 року в м. Переяславі, у Національному історико-етнографічному заповіднику, де в гамірному, святковому та яскравому оточенні відкрилась краса та витонченість вишивки українських національних нарядів...

Колись давним-давно у таких самих вбраннях ходили наші прабабусі, а діди красувалися у святкових вишиванках та шароварах. До речі, вишиванки однієї місцевості могли значно відрізнятися.

Наприклад, на півночі України одежа прикрашалася геометричним малюнком, використовувалася вишивка гладдю та аплікації. А на Прикарпатті малюнки для вишивок завжди містили рослинні мотиви, тому форма предметів одягу і техніка виконання вишивки інша — хрестиком.

У ансамблі народного костюма головне місце займала сорочка-вишиванка.

Святкові сорочки відрізнялися багатством вишивки, художнє оформлення якої характеризувалося не тільки кроєм та малюнком, вишивка частіше була монохромною, але при цьому для прикрашення використовувалися золоті нитки, бавовняна пряжа, металічні бляшки-лелітки.

Точність відтворення малюнка — це головне, про що піклувалися майстри та майстрині у роботі над традиційним українським костюмом.

Національні традиції вишивки використані у малюнках для моделей торгової марки SOFLINE в колекції вишиванок від ВАТ «Софія».

Все перевірено, півтора роки наші художники вивчали історію українського костюма до стібка. Необхідно було, щоб пряжа для в'язання, малюнок трикотажного полтна, оздоблення, колір максимально відповідали оригіналам.

На жаль, ткацький станок — не наша специфіка виробництва, і ми не мали можливості повторити колоритну та самобутню технологію українських майстрів.

Тому художники-модельєри спільно із технічним та технологічним персоналом ВАТ «Софія» розробили концепцію асортименту верхніх трикотажних виробів у національному стилі, основою якого стали в'язані полотна на основі переплетення «жаккард».

Спеціально для в'язальних машин німецької фірми «STOll» 12 класу група дессинаторів розробила програми малюнків необхідних переплетень.

Художньо-технологічна служба підприємства займалась проектуванням лекал та опрацюванням технології в'язання моделей, підбирала пряжу необхідних кольорів, щоб в'язання більш-менш було схоже на вишивку.

Ось у такій вишиванці, наприклад, могла ходити молода жінка на свято. Це могла бути і проста селянка, адже нічого особливо розкішного тут немає — різнокольорова тканина із бавовни.

Колекція моделей стилізованих вишиванок із трикотажу в національному стилі цікава саме тим, що для в'язання полотен жаккардоаого переплетення спеціалісти нашого підприємства вперше використали технічні можливості в'язального устаткування німецької фірми «STOll», встановленого на ВАТ «Софія».

Повний асортимент унікального ЖІНОЧОГО, ЧОЛОВІЧОГО та ДИТЯЧОГО одягу у національному стилі можна подивитися тут.

Матеріал розміщено на правах реклами

31 жовтня

Інші дати
Міжнародний день Чорного моря
Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна - підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.
Розгорнути
Народився Михайло Злобинець (кобзар Домонтович)
(1883, м. Золотоноша, Черкаська область – 1933 ?) – культурно-освітній діяч, поет, бандурист. Організатор та керівник ансамблю бандуристів, майстер з виготовлення бандур. Автор «Самовчителя гри на кобзі або бандурі», збірника творів для бандури.
Розгорнути
Народився Микола Кибальчич
(1853, м. Короп, Чернігівська область - 1881) – винахідник і революціонер-народник. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарату. Страчений за співучасть у замаху на імператора Олександра II.
Розгорнути