У Львові на вулиці Лесі Українки археологи знайшли залишки Вежі ткачів – однієї з 28 веж Високого муру, який оточував середньовічний Львів.
Про це повідомили у прес-служба науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба».
«Під час розкопок на місці будівництва торгово-офісного центру ми наштовхнулись на залишки Високого муру — першої лінії оборони Львова. З історичних джерел відомо, що Високий мур мав 28 веж – кожна була закріплена за одним або кількома ремісничими цехами. У випадку нападу саме цей цех відповідав за оборону певної ділянки муру. Було відомо, що десь тут, на розі вулиць Лесі Українки та Друкарської, є рештки Вежі ткачів, однак точного місця розташування досі не знали. Історики припускали, що Високий мур, а отже і Вежа ткачів, проходили під фасадами існуючих будівель, натомість ми встановили, що він зміщений на метр-півтора в сторону дороги», — розповів науковий співробітник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Остап Лазурко.
За словами археологів, вежа датується початком XV століття.
«Ми знайшли точку примикання вежі до Високого муру. Обидва об’єкти зроблені з грубо оброблених вапнякових каменів. Дуже би хотілось дослідити її повністю. Це дослідження може допомогти з’ясувати, якими саме були ці вежі. Адже на деяких мапах вони зображені як вежі закритого типу – з чотирма стінами, а на інших – відкритого типу, тобто лише з трьома стінами. Досі у Львові не дослідили повністю жодної вежі з Високого муру», – розповів науковий консультант НДЦ «Рятівна археологічна служба» Юрій Лукомський.
Розкопки на ділянці за адресою вулиця Лесі Українки, 29 почались в середині березня цього року. Наразі археологи докопали до глибини трьох метрів. Серед найцікавіших знахідок – залишки керамічного водогону з XVстоліття.
На ділянці, яку досліджують, археологи також виявили залишки кам’яних фундаментів будинку кінця XVIIIстоліття, частину печі того ж часу, а також цікавий мурований протоколектор XIXстоліття, метою якого було відводити грунтові води.
«Ці розкопки ще раз показують, наскільки цікавою є львівський підземний простір. Дослідження навіть невеликої ділянки можуть суттєво розширити наші знання про історію міста, розташування ключових об’єктів, побут мешканців тощо. Тому археологія важлива і необхідна не лише при нових будівництвах, але і при реконструкції чи облаштуванні старих пивниць», — переконаний директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
