«Євро-2012 може сильно нашкодити українській економіці, а то й взагалі привести до дефолту», — заявив нещодавно директор аналітичного департаменту інформаційно-аналітичного центру «Trends & Markets» Андрій Шеверьов.
За його словами, позитивні зміни в інфраструктурі можуть затьмарити величезні збитки. Тенденції свідчать про те, що країна повторює долю Греції, яка стрімко пішла до дефолту після проведення Олімпіади 2004 року. «Тоді греки, витративши на організацію олімпіади 11 мільярдів євро, повернули лише 2 мільярди. Більше половини олімпійських об'єктів з того часу пустують або використовуються не за призначенням. А понесені збитки поклали початок бюджетним і борговим проблемам країни», — пояснив фахівець.
Вражаючі суми
За даними президента України Віктора Януковича, сума, витрачена на підготовку України до прийняття Євро 2012, обчислюється дев'ятьма нулями — мова йде як мінімум про 35 млдр гривень. За даними незалежних експертів, Україна лише з 2008 по 2012 рік витратила набагато більше — близько 100 млдр грн. Причому лише 20% з цих коштів — приватний капітал. Все інше — кошти держбюджету і кредитні ресурси, залучені під держгарантії.
Найдорожче обійшлися аеропорти — на підготовку повітряних воріт пішло близько 10 млрд гривень. Тільки Міжнародний аеропорт «Харків» та МА «Київ» (Жуляни) будували приватні інвестори. Причому, там за кошти бізнесменів в цих повітряних воротах зводилися лише термінали, приведення в порядок злітно-посадочної смуги в обох випадках фінансувала держава. Столичний «Бориспіль» (зокрема термінал «Д») будувався і зовсім із залученням кредитних коштів японського банку. Трохи краща ситуація зі стадіонами: НСК «Олімпійський» і стадіон у Львові будувала держава (загальний обсяг витрат близько 8 млдр грн). У Донецьку і Харкові такі зобов'язання взяли на себе українські бізнесмени.
Найгірше йдуть справи з дорогами: протягом останніх років державна служба автомобільних доріг «Укравтодор» регулярно позичає кошти на будівництво магістралей у різних фінансових установ (найчастіше ЄБРР). На даний момент загальна сума кредитів дорожньої служби перевищила 20 млдр гривень. За рахунок яких доходів в «Укравтодорі» планують віддавати ці кошти, поки незрозуміло. Зараз вже очевидно — повернути таку суму лише за рахунок дорожнього збору, який сплачують автовласники, буде неможливо. Очевидно, дана організація знову буде вимушена звернутися по допомогу до держбюджету. В минулому році на погашення частини кредитів державний бюджет виділив «Укравтодору» близько 3 млдр грн.
Туманні перспективи
Коли окупляться ці мільярдні вкладення — не береться передбачити ніхто. Наприклад, окупність стадіонів (при вартості квитків на матч 50-100 грн) складе не менше 50 років. І це за умови, що крім плати за вхід з вболівальників (і 100%-ї постійної наповнюваності місць, що само по собі малоймовірно) стадіони будуть отримувати доходи від здачі своїх приміщень в оренду для проведення різних конференцій, ресторанної, екскурсійної діяльності, будуть заробляти на торгівлі футбольною символікою тощо. Треба зауважити, що при розрахунках термінів окупності не бралися до уваги амортизаційні витрати — на підтримку в порядку самого стадіону, комунальні платежі і пр. Схожа ситуація і з аеропортами.
З п'яти повітряних воріт - лише у «Борисполя» і «Києва» є шанси «відбити» вкладення в найближчі 25-30 років. Справа в тому, що прибутковим аеропорт стає, якщо пасажиропотік перевищує один млн людей на рік. Такими показниками може похвалитися тільки «Бориспіль» і, можливо, в перспективі, «Київ». А ось пасажиропотік Львівського аеропорту ім. Данила Галицького в найкращі роки становив 500 тисяч осіб на рік, чого явно недостатньо, щоб окупити вкладення, які перевищують суму в 2,7 млдр грн. Зараз високопоставлені чиновники визнають — шанси окупити мільярдні вкладення не високі.
«Скільки ми заробимо (на проведенні Євро 2012 — прим. авт.) — ще не відомо. Вклали ми у всю інфраструктуру близько 35 млрд грн. Це не окупиться за один чемпіонат, але буде служити не одному поколінню», — заявив в березні цього року Віктор Янукович. До недавнього часу чиновники робили ставку на футбольних фанів, вірніше на їх товсті гаманці. Однак, цілком ймовірно, вони прорахувалися.
Проаналізувавши з десяток різних іноземних «футбольних» форумів і публікацій в європейських ЗМІ, ТСН.ua зробив висновок: витрачати багато коштів на Україну гості не збираються. "Українці щось зрозуміли неправильно, розглядаючи Євро-2012 як можливість «зрубити грошей», -пише австрійська газета «Прессе». За її даними, ціни в готелях виросли в 85 разів. У Донецьку за ніч в готелі в день півфіналу Євро-2012 просять 3600 євро. У Харкові квартиру, яка раніше коштувала 50 євро, здають за 2000 євро на добу. Оренда наметового місця в Києві в дні проведення Євро-2012 буде коштувати близько 15 тис гривень за 3 тижні, і це тільки за місце для кемпінгу.
«Так за такі гроші можна поїхати зі Стокгольма на тиждень удвох на Майорку, причому у вартість включено переліт, проживання в тризірковому готелі та харчування», — обурюється на одному з форумів швед на ім'я Ерік. «Ми, європейці, зовсім не такі жирні коти, як ви і ваші чиновники собі чомусь уявили. І зовсім не приходимо в захват від думки, що хтось в Україні зібрався конкретно поживитися за наш рахунок», — пише на тематичному форумі житель Німеччини. Не порадують гостей і ціни в закладах громадського харчування.
Журналістка ТСН.ua поговорила з деякими столичними рестораторами і з'ясувала, що вони мають намір у дні чемпіонату підняти ціни на 20-25%. Такі настрої говорять про одне — в Україну прилетить в два, а то і три рази менше гостей, ніж прогнозують чиновники. Та й то, з огляду на високі ціни у готелях, перебування футбольних фанів в нашій країні буде дуже короткостроковим — найбільш ймовірний сценарій (зараз його жваво обговорюють на іноземний форумах) — прилетіти в Україну чартерним рейсом, щоб повболівати за улюблену команду, і на наступних день залишити нашу країну.
Враховуючи, що, за даними міжнародної компанії «Монітор груп», кожен турист може потенційно витрачати в період чемпіонату в Україну в середньому 400 євро на день, наша країна може недоотримати левової частки «туристичних» грошей.
Потенційні ризики
На думку Андрія Шеверьова, Україна після проведення Чемпіонату з футболу ризикує потрапити в боргову яму. «Для порівняння, футбольний чемпіонат Євро-2008, що пройшов в Австрії та Швейцарії, відвідали близько 1 мільйона футбольних фанатів, а країни отримали близько 500 мільйонів євро, вклавши в його проведення близько 1 мільярда. Португалія, витративши на підготовку чемпіонату майже 5 мільярдів євро, отримала від 1 мільйона уболівальників і туристів „чистими“ всього близько 400 мільйонів євро. Однак, Україна — не Швейцарія і не Австрія, і розраховувати на подібний дохід не доводиться», — заявляє експерт.
Враховуючи, що уряду щойно довелося відкласти розміщення євробондів, а ситуація на світових кредитних ринках залишається напруженою, боргові проблеми України будуть посилюватися. Це, в свою чергу, істотно ускладнить завдання по виходу з кризи і при певних умовах може призвести до дефолту. Ризик дійно існує: за час активної підготовки до чемпіонату в 2010—2011 роках, сумарний держборг України виріс на 49% і становив 36% ВВП на кінець 2011 року.
Дефіцит поточного рахунку зріс з 3 млрд доларів у 2010 році до 9,2 млрд — в 2011-му, причому приблизно 1-1,5 млрд доларів з величини цієї зміни доводилося саме на зростання обсягу імпорту у зв'язку з підготовкою до Євро-2012. А в 2012—2013 роках держсектору належить виплатити за своїми боргами близько 20 млрд доларів. Дефолту, скоріше за все, не відбудеться. Однак, дана спортивна подія може стати початком чергової кризи в Україні.
Даний борг буде тиснути на держбюджет країни. Враховуючи високу інфляцію, попередні борги України, соціальні ініціативи уряду (йдеться про виплати вкладникам Ощадбанку СРСР та про збільшення виплат при народженні дитини), високу вартість російського газу, проблеми з отриманням чергового траншу МВФ, майбутні вибори до парламенту і явно штучну підтримку Нацбанком національної валюти, наслідки для нашої країни можуть бути дуже сумними.
За найпесимістичнішими прогнозами, з першими проявами такої кризи українці можуть зіткнутися вже цієї осені.
