chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні пропонують дозволити посмертне донорство

05 квітня 2012 о 17:31

У Міністерстві охорони здоров'я України готуються зміни до законодавства, що пропонують ввести презумпцію згоди на вилучення органів після смерті людини і пересадки їх іншим людям, повідомив головний трансплантолог МОЗ України Олександр Никоненко.

В ефірі програми «Соціальний статус» на телеканалі «Тоніс» він розповів, що у більшості західних країн, на відміну від України, люди можуть ще за життя дати згоду на те, щоб виступити донором після своєї смерті, нещодавно цю норму закріпили у Білорусі та Росії. Ця політика підтримується на державному рівні, проводиться пропаганда серед населення, згода людини стати донором розцінюється як благородний вчинок. «У всьому світі він благородний і вважається потрібним. Папа Римський говорить, що богу не потрібні органи, богу потрібна душа, нехай органи працюють на землі. У багатьох церквах написано це. Багато людей бачать це. Оскільки більшість людей — релігійні, вони розуміють це як заклик до благородного вчинку», — підкреслив головний трансплантолог.

Він зазначив, що в Україні донорами можуть стати тільки близькі родичі, які віддають своїм дітям або рідним нирку чи частину печінки. Згоду на вилучення органів після смерті людини також дають її родичі, але у більшості випадків лікарі отримують відмову.

Никоненко повідомив, що в середньому річна потреба України у трансплантації нирки вимірюється 2 тис. трансплантацій на рік, печінки — 1 тис., серця — від 800 до 1 тис. «На сьогодні ми можемо сказати, що ми навіть 1% не виконуємо все необхідного. У минулому році ми виконали всього 86 трансплантацій нирки, 14 трансплантацій печінки і 1 трансплантацію серця. Ось такий обсяг роботи, який виконано в Україні», — зазначив Никоненко.

За його словами, завдяки державній програмі підтримки трансплантології, 7 діючих в Україні трансплантаційних центрів оснащено сучасним обладнанням, у них працюють висококласні фахівці, які можуть здійснювати найскладніші операції та післяопераційну терапію, але потенціал даних центрів практично не використовується. «Ці 7 центрів можуть виконувати до 50% необхідного обсягу оперативних втручань. Основна проблема полягає в тому, що трупна трансплантація на території України в останній рік практично зупинилася. За останніх 2 роки в основному перейшли на споріднену трансплантацію», — підкреслив Никоненко.

За його словами, найбільш успішні результати після трансплантації нирки — близько 30 років життя, печінки — близько 25 років, серця — 15-20 років.

Никоненко повідомив, що сьогодні у МОЗ готуються зміни до законодавства, що пропонують замінити норму про презумпцію незгоди, що діє в нашій країні, на презумпцію згоди. «Ми маємо позитивний приклад Білорусі. 3 роки тому у них був такий самий закон, як у нас, а коли він змінився, у них у декілька разів збільшилася трансплантація», — підкреслив він.

Никоненко ще раз зазначив, що навіть при зміні законодавства необхідно працювати з населенням і змінювати ставлення суспільства до даного питання. Він також повідомив, що представники православної церкви всіх конфесій повністю підтримують трансплантологію. «Ми часто запрошуємо їх на свої наради, конгреси, де вони виступають. Ми просимо їх виступити по телебаченню зі своєю думкою, іноді використовуємо їхню участь у розмові з родичами про можливість забору органів після смерті — вони нас підтримують повністю», — підкреслив головний трансплантолог МОЗ.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути