chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні знову пропонують відновити букмекерські контори

03 березня 2012 о 11:13

Народний депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков подав до парламенту законопроект, котрим дозволяється відновлення діяльності в Україні букмекерських контор.

Він аргументує це економічним зиском для держави. Уболівальники, в тому числі й іноземні робитимуть ставки, а українська держава збиратиме гроші за ліцензії та податки з діяльності букмекерів.

Так уявляють собі ідилію Євро-2012 ідеологи повернення до цього різновиду азартних ігор.

Сусідня Польща визискувати фанатів спорту не забороняла, однак обклала цю сферу великими податками. Тамтешні букмекери скаржаться: 12% кожної ставки належить віддавати державі, а від виграшу до казни слід сплатити додатково 20%. Це – найбільші тарифи в ЄС.

Сьогодні заробіток на вгадуванні результатів спортивних подій в Україні під забороною, як і решта азартних ігор. Але в підпіллі це бізнес налагоджено, запевняє депутат Плотніков, тому гроші там обертаються, але просто проходять поза державною кишенею, де вони дуже потрібні.

«Це легалізація діяльності, яка існує за межами України, чи нелегально в інтернеті, чи ходять шукають якогось дядька на стадіоні, який видає якісь талончики, потім збирає, платить... Розумієте, це легше, якщо держава буде мати частину прибутків з цього», — аргументує Плотніков свою ідею.

Натомість автор заборони азартних ігор Григорій Смітюх із такими доказами не згоден.

«Посилання, що Україна втрачає прибутки на ігорному бізнесі – це є антисоціальне, антиукраїнське явище. Його треба забороняти, вижигати любим способом», — категорично запевняє він.

На думку противників повернення грального бізнесу, букмекерська діяльність базується на визискуванні слабкостей людей, а не нагороджує їх за виявлені знання чи вміння.

На їхню думку, вдала ставка – це не математична формула, яка потребує знань, а банальний фарт. А сама гра – хвороба під назвою ігроманія, що потребує медичного лікування.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути