chrome firefox opera safari iexplorer

На Березняках у Києві поселився циганський табір. Фото

31 травня 2012 о 11:34

На лівому березі, біля вул. Березняківської, просто під залізничним полотном зупинився великий табір циган.

Посередині мегаполіса серед мільйонерів і дорогих машин вони живуть у бідності, антисанітарії, їжу готують на багатті, а воду беруть на найближчій автомиці, пише «Сегодня».

Табір з 70 людей перекочував у столицю два місяці назад із Закарпаття, і зараз живе в халупах біля смітника.

Журналісти навідалися в табір і з'ясували, що пристанища збиті зі старих матраців і ковдр, знайдених на смітниках.

Навколо них бігає близько двох десятків дітей – усі напівголі й брудні. Поруч горить багаття, де в казані вариться щось зелене. Молода циганка миє посуд у брудній мисці, чорною водою.

«Воду беремо на автомийці. Там гарні, добрі люди й вони нам допомагають. Ми не миємося практично, оскільки ніде. Варимо все на багатті. Купуємо супові набори. На щось більше грошей ні», — розпочала розмову циганка Людмила.

У неї – п'ять дітей. Усього в таборі близько 50 циган. Більше половини – діти.

«Нас було 70, але частина виїхала в пошуках кращого життя», — додала жінка.

Голова сімейства Микола розповів, що жили вони під Ужгородом у глиняному будинку.

«Роботи нема, усі голодні. „Барони“ забирали гуманітарну допомогу, відкрили магазини. Щось скажеш – куля в голову, тому ми виїхали», — пояснив чоловік.

Кажуть, у Києві на життя заробляють тим, що здають металобрухт і макулатуру.

«Це наше єдине джерело доходу. Раніше працював на будівництвах – штукатурив, дахи стелив. Але мене „кинули“, гроші не заплатили, лише на дорогу додому дали. А на металі не обдурять», — сказав Микола.

Один циган заробляє на місяць  200-300 гривень.

«Діти ніколи не їли морозива. Нам ніхто не допомагає, ми нікому не потрібні, на жаль. Ми беззахисні», - розповіла Людмила.

Хоч цей табір і не схожий з тим, що ми звикли бачити у фільмах, отут є старійшина, відзначає видання.

«Це старий, який вирішує, кому більше потрібно поїсти, а хто може поголодувати», — розповіли цигани.

Вони розвіюють міф про те, що приїхали на Євро заробити, а після показують свою непоінформованість про ситуацію в країні.

«Ми не займаємося жебрацтвом. Бабусі наші, циганки старі можуть, але ми – ні. А на час Євро ми підемо. Тому що фани, коли їх команда програє, почнуть бити машини, убивати людей. І нас також уб'ють, тому ми боїмося й виїдемо…», — запевнили цигани.

21 липня

Інші дати
21 липня відзначають:
  • День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості).
Розгорнути
Народився Золтан Шолтес
(1909, с. Прикопа, Словаччина - 1990) - пейзажист, заслужений художник України. Автор картин "Весна", "Зима на Верховині", "Буря над Бескидами". Твори зберігаються в музеях Європи, Японії та США.
Розгорнути
Народилася Олена Теліга
(1906, Росія - 1942) — українська поетеса, літературний критик, громадський діяч.  
«В хаосі жіночих образів нашої літератури, в плутанині перехрес¬них бажань, між прокльонами рабинь і амазонок і захопленнями тими й другими, українська жінка все ж таки зуміла створити собі ідеал, найбільш відповідний добі, і простує до нього невпинно. Вона не хоче бути ні "рабинею" ні "вампом" ні "амазонкою". Вона хоче бути Жінкою». (Олена Теліга)
Розгорнути
Народився Олег Ольжич (Кандиба Олег Олександрович)
(1907, м.Житомир – 1944), український поет, вчений-археолог, політичний діяч, син Олександра Олеся.  
«Жити повно, широко і скоро І урвать, як спів. Як колись, горіти і п'яніти, Шоломом п'ючи, І життя наопашку носити На однім плечі.» (Олег Ольжич)
Розгорнути