chrome firefox opera safari iexplorer

Раптово пішов із життя Ігор Лубченко

13 травня 2012 о 22:30

Сьогодні, 13 травня, на 75-му році раптово пішов з життя заслужений журналіст України, колишній голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко.

Місце та час прощання буде повідомлено пізніше, повідомляє Телекритика.

Лубченко Ігор Федорович народився 3 листопада 1937 року в місті Псков (Росія).

У 1960-му закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював у редакціях кількох газет. У 1969—1975 роках був заступником редактора газети «Комсомольскоє знамя». У 1975—1982 роках — редактор газети «Молодь України», потім очолював газету «Освіта».

Член Спілки журналістів із моменту її заснування. Відзначений орденом «Знак пошани» та медалями, званням «заслужений журналіст України» (1987). З 1997-го по 2012-й — голова НСЖУ.

У зв'язку зі смертю Ігоря Лубченка свої співчуття висловив президент України Віктор Янукович: «Пішла з життя людина, яка багато років опікувалася питаннями розвитку та роботи українських ЗМІ, приймала до серця проблеми журналістів та допомагала у їх вирішенні», — йдеться у співчутті глави держави рідним, близьким та колегам померлого.

Розділи: Суспільство

30 січня

Інші дати
Всеволод Нестайко
(1930 – 2014) – класик сучасної української дитячої літератури. 1979 р. трилогію «Тореадори з Васюківки» внесено до Особливого почесного списку Г.Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури. «Я пишаюся, що не вийшов із дитинства, що зберіг дитячу душу. Це підтримує мене в нашому жорстокому світі і дає сили творити.» Всеволод Нестайко
Розгорнути
Оксана Мешко
(1905 - 1991) –  український біолог, правозахисник. Член-засновник Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Володимир Антонович
1834 – 1908рр. Володимир Антонович (Вінницька обл.) – видатний український історик, археолог, етнограф. Створив київську школу істориків-українознавців в особі своїх учнів (Д. Багалій, М. Грушевський та ін.). «Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними». (Володимир Антонович)
«Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними» (Володимир Антонович)
Розгорнути

Новини Дивитися всі