У підготовку до «Євро-2012» вкладені мільярди: на нові дороги, аеропорти, готелі. Однак економіка країни від цього зростати швидше не стане. У цьому переконані як пересічні українці, так і експерти, пише Deutsche Welle.

Таких інвестицій в інфраструктуру Україна за роки незалежності ще не бачила: за п’ять років підготовки до «Євро-2012» у реконструкцію доріг було вкладено 32,5 мільярди гривень, ще 21 мільярд пішов на модернізацію аеропортів, понад 18 мільярдів – на залізничний транспорт, майже 6,5 – на оновлення громадського транспорту у містах, що прийматимуть матчі першості. Гостей «Євро-2012» зустрічатимуть нові летовища і дороги, нові автобуси і тролейбуси.

Але все це не дало українцям відчуття, що їхнє життя за період підготовки до футбольної першості стало кращим. Як свідчать результати репрезентативного опитування DW-Trend, проведеного на замовлення Deutsche Welle, лише третина українців (34%) вважає, що підготовка до чемпіонату стала поштовхом до модернізації України.

Економічний ефект – мізерний

Експерт аналітичного центру Raiffeisen Research Дмитро Сологуб не здивований такому песимізму українців. «Ці гроші можна було би використати значно більш розумно. Комунальний сектор та енергоефективність – це ті речі, які нині особливо гостро стоять на порядку денному. Замість того, аби ходити і бідкатися, які у нас високі ціни на газ, наші урядовці мали би щось робити. Вони два роки при владі – вони ж нічого не роблять», — критикує Сологуб.

Лише 11 відсотків українців вважають, що підготовка до «Євро-2012» піде на користь економіці країни. Експертні оцінки підтверджують цей скепсис. Дослідження Raiffeisen Research вказує на те, що довгостроковий економічний ефект від інвестицій в інфраструктуру напередодні «Євро-2012» буде мізерним.

«Звісно, оновлена інфраструктура, нова дорога – це добре. Скажімо, нова дорога може збільшити транспорті перевезення між Росією і Європою або Кавказом і Європою через територію України. Але якщо у вас така жахлива митниця, як нині, то цими новими дорогами все одно ніхто не їздитиме. Без покращення бізнес-клімату окупити здійснені інвестиції буде вкрай важко», — зауважує Сологуб.

Інвесторами виявилися платники податків

Коли Україна 2007 року виборола право на проведення «Євро-2012», у державній програмі підготовки до першості було передбачено, що 80% необхідних витрат припаде на приватних інвесторів. Утім, зрештою вийшло з точністю до навпаки – за даними дослідження Raiffeisen Research, 80% витрат на стадіони, дороги та аеропорти припали на платників податків.

Те, що інвестори так і не прийшли в Україну, Оксана Кузяків з Центру економічних досліджень та політичних консультацій вважає закономірним: за п’ять років підготовки до Чемпіонату Європи бізнес-клімат в Україні так і не покращився: у рейтингу Світового банку Україна посідає 152 позицію.

«Взяти хоча би готельний бізнес. Він звільнений від податку на прибуток до 2020 року. Але суттєвого розвитку немає. Через корупцію, через нестабільність – правила гри постійно змінюються», — критикує експерт.

Зрештою, відчутний поштовх у готельному секторі відбувся лише у Києві, йдеться у дослідженні Raiffeisen Research. У Львові були реалізовані лише ті готельні проекти, які планувалися ще до того, як стало відомо про «Євро-2012», а в Харкові та Донецьку було побудовано навіть менше готелів, ніж планувалося й без Чемпіонату Європи.

105 мільярдів на користь… політикам?

За п’ять років на підготовку до «Євро-2012» було витрачено 105 мільярдів гривень, у тому числі 85 мільярдів — з державного бюджету. Це 8 відсотків від ВВП країни.

Ще ніколи в історії людства країна-організатор міжнародного спортивного свята не витрачала у таких обсягах кошти платників податків, зауважують у своєму дослідженні аналітики Raiffeisen Research. Адже хоча Польща й витратила номінально навіть більше за Україну, у співвідношенні з економічним потенціалом цієї країни витрати є вдвічі меншими — 4-5 відсотків від ВВП.

Водночас українці дуже скептичні щодо ефективності використання їхніх коштів. Як засвідчує DW-Trend, лише кожний четвертий українець вважає, що «Євро-2012» піде йому на користь. Натомість тих, хто вважає, що найбільше користі від Чемпіонату Європи буде політикам, вдвічі більше (47%).

На проблеми з прозорістю використання державних коштів, вказують і фахівці Raiffeisen Research. 40 відсотків всіх державних видатків на «Євро-2012» припали на 2011 рік – особливо швидке «освоєння» коштів платників податків почалося одразу після того, як уряд дозволив визначати виконавців пов’язаних з чемпіонатом проектів без тендерів.

Бюджетні гроші – рікою

Зрештою, видатки держави на «Євро-2012» у декілька разів перевищили прогнози. Зокрема, «Олімпійський» стадіон у Києві виявився втричі дорожчим, ніж планувалося, столичний аеропорт «Бориспіль» — вдвічі, йдеться у дослідженні Raiffeisen Research.

Небачено дорогими виявилися і дороги, які будувалися без відкритого тендеру. 567 кілометрів дороги М04 Знам’янка-Луганськ, яку будувала донецька компанія, яка не має міжнародного досвіду, коштувала українським платникам податків майже 8 мільярдів гривень.

Водночас дорога М06 Київ-Чоп, яка простягнулася на 821 кілометр, обійшлася на понад мільярд дешевше. Її під контролем ЄБРР будували італійські, македонські і турецькі підрядники, які виграли міжнародний тендер.

Антон Усов з київського офісу ЄБРР каже, що будівництво без тендерів завжди дорожче, а якість — нижча: «У нас є відкритий міжнародний тендер. Компанія-переможець починає будувати власним коштом. Коли певний відтинок дороги готовий, ми приймаємо роботу. Якщо робота виконана якісно, ми виплачуємо кошти згідно з кошторисом. Компанії не вигідно будувати погано», — пояснює Усов. Натомість коли Укравтодор призначає генпідрядника без конкурсу, все виглядає інакше: «Компанія отримує кошти з бюджету у повному обсязі, одразу. І вона починає ці кошти освоювати. Зацікавленості у тому, щоби будувати якісніше фактично немає», — констатує Антон Усов.

«Євро» мине, кредит залишиться

Вже за кілька місяців матчі «Євро-2012» буде зіграно, вболівальники роз’їдуться. Однак зітхнути з полегшенням українцям не вдасться: саме на літо припадає пік виплат за кредитами, які уряд взяв на підготовку до європейської футбольної першості. 

Лише державна агенція УкрЄвроІнфраПроект розмістила євробонди на суму понад 1,26 мільярда доларів.

«Уряд нині постійно ламає голову, де взяти гроші на виплату зовнішніх боргів. Щодва тижні треба в когось позичити, аби комусь іншому віддати. Позичають насамперед на внутрішньому ринку, бо зовнішні ринки для України наразі закриті через проблеми в єврозоні і політичну ситуацію в Україні», — пояснює Дмитро Сологуб.

Він зауважує, що найбільшою проблемою для українського уряду наразі є питання реструктуризації 2-мільярдного кредиту Внєшторгбанку Росії, остаточний термін погашення якого спливає вже у травні.

Як Україна розплатиться за «Євро-2012» експертам ще до кінця не зрозуміло. Тим часом у президента Віктора Януковича вже є наступна мрія: 2022 року він хоче провести в Україні зимові Олімпійські ігри. З огляду на досвід підготовки до футбольної першості, опитані Deutsche Welle експерти в один голос кажуть: «ТІЛЬКИ НЕ ЦЕ»…