Квітковий килим розкинувся на території в понад дві сотні гектарів. 

Фахівці переконують, що це єдиний у світі ареал нарцису вузьколистого. Зазвичай період активного цвітіння квітів починається в середині травня і триває близько двох тижнів. Тому, щоб встигнути помилуватися нарцисами, до Закарпаття масово з’їжджаються туристи.

Нарцис у долині – справжнє диво, кажуть спеціалісти. Говорять, що такі рослини є лише на Балканах та в Альпах, але на висоті вже дві тисячі метрів над рівнем моря. Ніде в світі квітка не цвіте на висоті 200 метрів над рівнем моря, як на Закарпатті. Нарциси більше полюбляють гори, тому над загадкою, як ця квітка потрапила в сонячну долину Закарпаття, ботаніки розмірковують й досі. Одну з версій висловлює ботанік з Ужгорода Людмила Ковач.

«Нарцис – це рослина високогір’я, і вниз на цю долину нарцисів він потрапив, мабуть, під час льодовикового періоду, там йому сподобалося, заселився. Територію це нині передано Карпатському біосферному заповіднику, ця площа становить 256 гектарів», – зауважує Людмила Ковач.

Попри те, що долиною активно опікуються і місцева громада, і науковці, вона поволі зникає. Причина – брак вологи. Місцевий мешканець Іван Кіш каже, що причина цього – непродумане господарювання за радянських часів.

«Коли заснували колгоспи, тоді, якщо пам’ятаєте, була така політика, що треба було всі поля робити родючими, орошати їх. У долині нарцисів теж меліораційні канали, вода до них стекла і квіти почали пропадати. То вже потім зрозуміли, що нарцисам треба вогкість, воду», – каже Іван Кіш.

Як врятувати квіти?

Справитися з проблемою нестачі води науковці змогли, чи не найбільше лихо, що й досі дошкуляє – туристи. І хоча є серед них чимало свідомих, більшість безжально зриває і витоптує квіти. Львів’янин Борис каже – витоптувати таке диво гріх:

«Я випадково потрапив до долини торік. Мене це видовище просто шокувало! Зараз і друзів підбив приїхати. Це просто неймовірно! Таке диво треба зберігати!», – наголошує турист.

Аби врятувати квіти, нині по всій нарцисовій долині обладнали спеціальні доріжки, якими можна проходити. Водночас зробили естакади – настили з дощок, щоб ближче до нарцисів, але не затоптувати їх. На період цвітіння у долину з’їжджаються лісівники з усіх лісництв, охороняють гордість Закарпаття. А ще мріють про те, щоб відтворити екосистему у Долині нарцисів й залишити її нащадкам.