chrome firefox opera safari iexplorer

Музей історії міста Києва може зникнути найближчим часом

21 червня 2012 о 14:28

Музей історії міста Києва може зникнути найближчим часом, побоюються його колишні і нинішні працівники. Останні роки він існує лише за рахунок своїх філіалів, але і їх, на думку, музейників, збирається відібрати столичне Управління культури і віддати іншому господареві. В мерії це спростовують, більше того, чиновники стверджують, що музей має не тільки належне фінансування, а до кінця літа запрацює і нове приміщення

Понад 8 років Музей історії міста Києва не має постійної експозиції. У 2004 році його виселили з будівлі Кловського палацу, щоб розмістити там Верховний суд України. З того часу музей лишився без постійного приміщення, а молоді кияни – без знання історії, говорять музейники. До сьогодні в столиці існувало 8 філій Музею історії Києва і це давало його працівникам віру у відродження.

Сергій Кролевець звільнився з посади директора Музею історії Києва минулого тижня. Нині він вголос висловлює підозри, що ці філії столичне Управління культури незабаром передасть у володіння інших музеїв

«Замість того, щоб сприяти входженню в нову будівлю, Управління культури розпочало процес ліквідації музею. Сьогодні Музей історії Києва існує лише в тих філіях, які є його структурними підрозділами: Музей Булгакова, Музей Пушкіна, Музей Грушевського, Музей культурної спадщини, Музей партизанської слави, Музей шістдесятництва», – зауважує Сергій Кролевець.

Екс-директор припускає, що першим в Музею історії міста заберуть Музей Булгакова і віддадуть Музею російського мистецтва, який має статус національного. Проте колегам не вдасться кваліфіковано обслуговувати цей філіал через свій вузький профіль, говорить Кролевець

Його думки поділяє і вчений секретар музею Катерина Романова, яка побоюється, що музейні фонди можуть розкрасти чиновники.

КМДА стверджує, що всіляко підтримує музей

В управлінні культури спростовують слова музейників. Їм взагалі немає на що жалітись, сказала у коментарі Радіо Свобода начальник Управління культури Київської міської державної адміністрації Світлана Зоріна.

«Чесно кажучи, мені здається, що це той випадок, коли люди не справляється зі своїми обов’язками, пише заяву, а після цього щось коментує, – каже вона. – Тому ситуація дуже дивна. Це просто якось характеризує чисто порядні якості людини»

За її словами, музей отримує постійне фінансування і підтримку від держави, а приміщення за адресою вулиця Богдана Хмельницького, 7 офіційно оформлене на музей і ніхто його забирати не буде. Продовжує Світлана Зоріна.

«Табличка на будинку вже висить. Приміщення за документами є на Музеї історії міста Києва. Воно подароване місту, – зазначає вона. – Але будинок ще не здали в експлуатацію, це правда. Він зможе функціонувати лише тоді, коли згідно Закону про музеї в ньому буде встановлена сигналізація».

Якщо не буде філіалів, то й музею не буде – Кролевець

Проте екс-директор Музею історії Києва Сергій Кролевець сказав Радіо Свобода , що нове приміщення без філіалів музею може просто не знадобитись.

«Музей просто помре. Він не зможе відкрити експозицію, яку мав наміри відкрити цього року. Філії є невід’ємною частиною музею і єдиним джерелом надходженням коштів», – наголошує Сергій Кролевець.

На День Києва наприкінці травня співробітники Музею історії Києва отримали символічні ключі від будівлі на вулиці Хмельницького. Першу експозицію в новому приміщенні планують на 24 серпня, День незалежності.

12 листопада

Інші дати
Микола Сингаївський
1936 – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Крушельницький
(1905, м.Коломия, Івано-Франківська область – 1934) - український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п'єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів! (Іван Крушельницький)
Розгорнути
Народився Олександр Авагян
(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Розгорнути
Народилася Людмила Гурченко
(1935, м. Харків -  2011) - російська актриса. Зіграла у кінофільмах "Карнавальна ніч", "Дівчина з гітарою", "Небесні ластівки", "Мама", "Вокзал для двох"  та ін.  
Розгорнути

Новини Дивитися всі