Верховна Рада України прийняла закон про зміни щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізосіб, який викликав неоднозначну реакцію суспільства.
Відповідно до прийнятого закону, реєстрація місця проживання або місця перебування особи – це внесення відомостей про місце проживання або місце перебування, із зазначенням адреси одного житла особи або адреси спеціалізованої соціальної установи, установи соціального обслуговування та соціального захисту, військовій частині до визначених законом документів і до реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування осіб в Україні.
Особливу увагу громадськості привернула нова редакція статті 8 «Реєстрація місця перебування особи», згідно з якою зареєструвати своє місце перебування зобов’язані особи, які перебувають понад 1 місяць за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано їхнє місце проживання, і мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку або за рішенням суду, або призиваються на військову службу і не мають відстрочення, або беруть участь у судовому процесі.
Проте слід зазначити, що схожа норма про реєстрацію місця перебування зазначених категорій осіб уже містилася у чинному законі, тільки в іншій статті. Так, відповідно до тієї редакції статті 6 закону, що діє не перший рік, зобов’язані зареєструвати місце перебування «особи, які перебувають більш ніж один місяць за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано їхнє місце проживання, і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку або за рішенням суду, або призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочення, або беруть участь у судовому процесі у будь-якій якості».
Таким чином, можна побачити, що вищезгадані категорії громадян і раніше повинні були реєструвати своє місце перебування. І, безумовно, законом не передбачено, що реєструвати своє місце перебування повинні всі громадяни, які покинули на 1 місяць своє місце проживання.
Із нововведень – передбачається необхідність реєстрації новонародженого його батьками протягом місяця з дня державної реєстрації народження. Також законом дозволено особисто подавати заяви для реєстрації місця проживання особам, які досягли 14-річного віку (раніше законодавством передбачалася, що особисто подають заяву «діти від 15 до 18 років»). Реєстрація місця проживання тепер здійснюється у день надання особою документів.
Партнер ЮК НОБІЛІ Наталія Тищенко вважає, що ухвалення цього закону суперечить самій ідеї вільного пересування та вільного вибору місця проживання в Україні. «Запровадження норми про необхідність реєстрації місця проживання новонародженої дитини протягом одного місяця з дня державної реєстрації її народження спрямоване, на мою думку, на забезпечення інтересів комунальних служб та суперечить інтересам матері і дитини. Законодавцем не враховуються випадки, в яких стан матері або дитини після важких пологів не дозволяє протягом декількох місяців покинути медичну установу, – розповіла Н.Тищенко.
Головний редактор аналітичного видання ЮРИСТ & ЗАКОН Олександр Попов роз’яснив: новий закон лише уточнює коло осіб, зобов’язаних проходити процедуру реєстрації місця перебування (не плутати з місцем проживання): «Зараз є різночитання між статтею 6 Закону «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» (що встановлює обов’язок реєстрації свого місця перебування особами, які відповідають певним критеріям) та статтею 8 цього самого закону (що допускає розширене трактування, згідно з яким реєструвати місце перебування повинні всі фізичні особи)».
За його словами, після набрання чинності новим законом різночитання буде усунено й обов’язок реєструвати місце перебування залишиться лише у тих, хто одночасно відповідає таким умовам: виїжджає за межі адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстровано його місце проживання, більш ніж на 1 місяць; має невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку або за рішенням суду, або підлягає призову на військову службу і не має відстрочення, або бере участь у судовому процесі.
«Простіше кажучи, реєструвати місце перебування доведеться, наприклад, людині, що переїздить зі Львова до Одеси на 3 місяці, за наявності проти неї позову або невиконаного судового рішення про стягнення боргу за кредитом. Якщо ця сама людина переїздить на 20 днів або рішення вже виконано, то реєструватися в Одесі їй не обов’язково», – сказав він.
Слід зазначити, що норма про необхідність протягом 10 днів реєструвати своє місце проживання у законі залишається. «Громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання», – йдеться у законі.
Нагадаємо, минулої п’ятниці Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким в Україні запроваджується реєстраційний облік місця проживання і перебування фізосіб. Ініціатор законопроекту, нардеп-регіонал Володимир Олійник зазначає, що обов’язкова реєстрація за місцем проживання покликана впорядкувати правові відносини між державою та громадянами, пише ЛIГАБiзнесIнформ.
