chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові вшанували архівіста, який вивчав «дофедорівське» книгодрукування

27 червня 2012 о 09:12

У Львові відкрили виставку, присвячену Оресту Мацюку — директору Львівського історичного архіву (1991—1999) і видатному фахівцю з історії паперу та українського книгодрукування.

Про це повідомляє «Радіо Свобода».

24 червня вченому мало б виповнитись 80.

Наприкінці 1960-х років наукова стаття Ореста Мацюка «Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова?» спричинила величезний скандал.

Дослідник на основі віднайдених у львівському архіві документів довів, що у Львові друкарні були в 1460 році, тобто ще до приїзду у місто Івана Федорова (Федоровича) у 1572 році.

Відтак Орест Мацюк перекреслив усі наукові твердження радянських дослідників, які Івана Федоровича вважали першодрукарем, по суті, доводив, що друкарство в Україну прийшло не з Москви, а з Заходу.

Науковець знайшов невідомі архіви – інвентар книг Словітського монастиря, в якому є перелік львівських і київських друкарень дофедорівського періоду, а також документ XVIII століття про те, що Степан Дропан у XV столітті подарував Львівському Онуфріївському монастиреві друкарню і був першим українським друкарем.

На виставці у Центральному державному історичному архіві України у Львові, присвяченій науковцю, представлені документи, які розповідають про життя Ореста Мацюка, його працю в архіві, публікації, а це дослідження про виробництво паперу і з філігранології (історична наука про водяні знаки на давніх паперах).

Ніхто з науковців після смерті Ореста Мацюка, а минуло майже 14 років, серйозно не займався темою дофедорівського книгодрукування в Україні, зазначає керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський.

«Перша публікація на цю тему Ореста Мацюка була у 1968 році, потім в 1972 році. Розвідка будувалась лише на документах архіву, — каже Смольський. — Російські історики називали Ореста Мацюка львівським архівістом-фальсифікатором, бо його публікації розвіювали міфи радянського часу. Але Орест Мацюк опирався лише на достовірні архівні джерела».

Окрім давнього паперу, Орест Мацюк захоплювався замками, фортецями, городищами, церквами, костелами; шукав легенди і перекази, мандруючи українськими містами і селами. Він написав ґрунтовну дослідницько-пізнавальну книжку «Замки і фортеці Західної України».

Виставка започатковує низку заходів, присвячених колишньому директору Львівського історичного архіву.

9 листопада

Інші дати
День української писемності та мови
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розгорнути
День вшанування преподобного Нестора Літописця
(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
Розгорнути
Народився Богдан Лепкий
(1872, с.Крегулець, Тернопільська область – 1941) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.
«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти» (Богдан Лепкий)
Розгорнути

Новини Дивитися всі