Лише 40 відсотків українського вершкового масла відповідає стандартам якості, констатують незалежні експерти.

За їхніми дослідженнями, у торговельних мережах споживачам часто пропонують неякісне вершкове масло із рослинними жирами, пише«Радіо свобода».

Непоодинокі випадки, коли у цьому продукті є кишкова паличка. Чому високоякісне молоко, виготовлене за європейськими стандартами, кисне у приватних сільськогосподарських фермерствах?

Незалежні експерти пояснюють це відсутністю інфрастуктури й небажанням виробників збирати по селах молоко.

Фахівці Центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» дослідили 15 марок вершкового масла, яке пропонують у торговельних мережах, із них дві імпортні – із Білорусі.

При цьому перевіряли кількість та якість жирів (молочні або рослинні) і водночас виявляли, чи є у продукті небажані мікроорганізми чи антибіотики.

За висновками експертів, лише шість марок заслуговують відзнаку «відмінно» за якість продукції. Решта протестованої продукції заслуговує оцінку «погано» або «дуже погано».

У ній виявили рослинний жир, тому ці продукти не можна було називати маслом, хоча на етикетці виробники зазначили протилежне. У чотирьох зразках виявили кишкову паличку.

Антибіотиків у жодному з них не знайшли. Білоруське масло, в цілому, відповідало українським стандартам.

Експерти вважають неякісну продукцію фальсифікатом, причому деякі такі товари коштували не дешевше справжнього масла – ціна не завжди підтверджує якість продукції.

«На жаль, фальсифікація рослинними жирами в молочних продуктах в Україні є. В різних категоріях продукту, правда, в різній інтенсивності. Але масло – це жировий продукт і, мабуть, саме в цій категорії має найбільший економічний сенс виробникам замінювати молочний жир рослинними жирами», – зазначає Ніна Кільдій, керівник відділу тестувань Центру експертиз «ТЕСТ».

Поголів’я корів в Україні в останні роки постійно скорочується. За даними Держкомстату, цього року воно становить понад два з половиною мільйони.

Молока для якісного вітчизняного вершкового масла мало б вистачити, констатує експерт Міністерства економіки Антон Порембський. Але корови в Україні є, а вершків у маслі бракує.

«Так склалося, що в Україні існує дефіцит обсягів молока для переробки у готові молочні вироби. Другий момент, у нас переважна кількість корів є у власності приватних господарств, при цьому це молоко виявляється дуже дороге. Зважаючи на низьку купівельну спроможність населення, воно нікому не буде потрібне. Відповіддю виробників є введення в готову молочну продукцію рослинних жирів», – коментує Антон Порембський.

Українські фермери запевняють, що можуть запропонувати дуже якісне молоко і у достатній кількості. Але умови закупівельників є неприйнятними, стверджують сільгоспвиробники.

«Зараз ми продаємо більше ніж 20 тонн молока і ціна його – 3,10 гривні (у домогосподарств заготівельники молока купують молоко менше 2 гривень за літр — ЕП). Собівартість нашого молока на сьогоднішній день 3,68 гривні. Тобто, ми кожен місяць зазнаємо серйозних збитків на кожному літрі молока. Вони просто змовилися, і ніхто більше не платить. Хоча молоко найвищої якості: і за жиром, і за амінокислотами, і за бактеріальною забрудненістю. У Європі молоко не завжди таке якісне», – зазначає тернопільський фермер Петро Гадз.

Зовсім іншу думку про якість вершкового масла в Україні має експерт з аграрних питань, фахівець української консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.

За її словами, якщо на етикетці вказано, що це є вершкове масло, а не спред (продукт, який базується на суміші рослинних та молочних жирів), то більше ніж на 90-95 відсотків можна довіряти такій інформації.

«Усі ті дослідження й перевірки, які здійснювала раніше держава, виявляли порушення, в першу чергу, у невідповідному маркуванні. Рослинних жирів у маслі не знаходили», – стверджує Марія Колесник.

Експерти наголошують на тому, що в Європі питань до якості вершкового масла виникає значно менше, бо кожен виробник там більше дбає про свій імідж і краще усвідомлює цю відповідальність.

Поки такого ставлення не буде в Україні, можливі суворі санкції держави кардинально не вплинуть на якість продукції.