chrome firefox opera safari iexplorer

Нова книжка про Шевченка: гроші народні, фотографії — владні

03 липня 2012 о 12:29

Днями, з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, побачило світ інформаційно-презентаційне видання «Тарас Шевченко – славний син Черкаської землі», видане на замовлення Черкаської обласної державної адміністрації.

На більш як 150 сторінках дорогої яскраво ілюстрованої книги міститься досить цікава, хоч і традиційна інформація про шевченківські місця Черкащини: від народження і аж до спочинку поета.

Варто відзначити, що це, швидше, фотоальбом сучасного вигляду шевченківських місць, аніж наукове чи навіть інформаційно-публіцистичне видання. Хоча, звісна річ, книгу й представлено як інформаційно-презентаційне видання, яке, судячи з невеликого накладу (250 примірників), буде презентоване лише почесним гостям області.

Безперечно, оцінювати зміст та наповнення книги – робота шевченкознавців, однак хочеться звернути увагу на перше, що кидається в очі пересічному читачеві.

А перше, що бачить читач, відкривши будь-яку книгу, – вступне слово або ж коротку розповідь про те, навіщо, власне, дана книга була підготовлена і видана та про що в ній йтиме мова.

Вступне слово даного видання складається з чотирьох невеличких абзаців, в яких розповідається про те, що книга «висвітлює сторінки та миттєвості життя і творчості великого Кобзаря», а також про те, що «черкащани зберігають пам’ять про свого визначного земляка».

Натомість п’ятий – найбільший абзац нам повідомляє, що «значний вклад в збереження історичних цінностей Черкащини вніс губернатор області, Герой України С.Б.Тулуб і його команда» (тут варто зауважити, що в Україні не існує посади «губернатор», а якщо врахувати, що С.Тулуб є керманичем області всього два роки, то, мабуть, єдине, чим він займався вдень і вночі – збереженням шевченківських місць).

Далі йдеться про залучення ним коштів держави, області та меценатів до «відбудови об’єктів, які мають непересічно важливе значення для міжнародного іміджу не тільки Черкащини, а й всієї України» (це, мабуть, про вертолітний майданчик за майже 100 мільйонів державних коштів, яким майже за рік з моменту відкриття, користувався лише Президент).

В принципі, цілком логічно і зрозуміло, що книга, яка видана за кошти адміністрації, не могла побачити світ без розгорнутої хвали тій самій адміністрації. Отож, перегортаємо сторінку і не дивуємося, що перше, що там бачимо – портрет розхваленого раніше голови Черкаської обладміністрації С.Тулуба, який в своєму вже більш розгорнутому слові-вітанні «роздумує» про любов кожного українця до Тараса Шевченка та щиро дякує президенту Віктору Януковичу за все, що він зробив для Шевченка.

Всі ці улесливі слова менших чиновників – більшим проілюстровані численними фотопідтвердженнями їх «плідної» роботи. Нічого особливого: традиційні щасливі фото покладань, перерізань стрічок та оглядин здійсненої роботи.

Загалом, на перших сторінках книги бачимо 4 фото Президента та чиновників його Адміністрації, 2 фото очільника Уряду і, зрозуміло, найбільше з-поміж інших – 7 зображень на двох сторінках – керманича регіону.

Все це наштовхує на сумний висновок: навіть видаючи книжки про Тараса Шевченка (справа корисна і похвальна) черкаська влада демонструє традиційне марнославство.

Отож, у підсумку маємо книгу, яка вийшла на замовлення обласної адміністрації, а значить — на кошти всіх черкащан, в якій, окрім знайомої інформації про місця, де бував поет, влада додумалася подякувати сама собі за свою плідну роботу та розмістити на першому плані фотографії Президента, Прем’єр-міністра та, звісна річ, Голови краю.

Наостанок варто нагадати, що такий цинізм і марнославство черкаської влади стає вже нормою: наприкінці минулого року українці вже мали щастя оцінити книгу-фотоальбом «Рік розвитку. Черкащина крокує вперед», на 188 сторінках якої було розміщено 504 фотокартки Голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергія Тулуба (30 з них на обкладинці) та 14 фотокарток Президента України.

А роком раніше «цікавим» для багатьох черкащан став і перший номер журналу «Черкащина», на 50 сторінках якого було розміщено 56 зображень очільника області.

Чогось пригадується давня приказка: сам себе не похвалиш – ходиш, як обпльований.

Віктор Русалін, фото автора

«Рідна країна»

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі