Сьогодні, 16 липня, народна артистка України, Герой України, актриса театру і кіно Ада Роговцева святкує свій 75-річний ювілей.
Одним із перших з ювілеєм актрису привітав народний артист України Богдан Бенюк. Його слова наводить КоммерсантЪ-Украина:
"Шановна Адо Миколаївно! Ви — неймовірно красива жінка із прекрасною душею. Ваша доля була нелегкою, але ви мужньо зустрічали будь-які її випробування. Бажаю, щоб ви і далі були маяком, який вказує для багатьох українців порухи душі, прикладом, як треба ставитися до своєї батьківщини, як потрібно любити свою землю. Ви дали мені уроки великої майстерності і неймовірно красивої людської поведінки. Я вас люблю і обожнюю. Щиро бажаю вам многая літа, і пам'ятайте, що завжди є можливість відкривати нові грані свого таланту! З ювілеєм! "
Ада Роговцева народилася 16 липня 1937 року в місті Глухові Сумської області в Україні.
У 1959 році закінчила Київський театральний інститут імені І. К. Карпенка-Карого. У тому ж році році була зарахована в трупу Київського драматичного театру імені Лесі Українки (нині — Національний академічний російський драматичний театр імені Лесі Українки), в якому пропрацювала до 1994 року, повідомляє РИА Новости Украина.
У театрі Ада Роговцева дебютувала в головній ролі у виставі Юність Полі Вихрової за романом Русский лес Леоніда Леонова. На сцені театру актриса створила жіночі образи в спектаклях Машенька, Останні, 104 сторінки про кохання, Іду на грозу, На дні, Священні чудовиська, Матінка Кураж, Господиня, Російські люди.
Однією із зоряних театральних ролей Ади Роговцевої стала роль Гелени у знаменитій п'єсі Леоніда Зоріна Варшавська мелодія в постановці Едуарда Митницького. У цій ролі Роговцева виходила на сцену понад 700 разів.
Із розрахунком на творчі можливості актриси Борисом Еріним був поставлений Пер Гюнт для концертного виконання, де Роговцева зіграла всі жіночі ролі.
За виконання ролей Раневської, Лесі Українки, Надії Гавриленкової в спектаклях Вишневий сад Антона Чехова, Сподіватися Юрія Щербака, Господиня Музи Гараєвої в 1981 році Ада Роговцева була нагороджена Державною премією України імені Т. Г. Шевченка.
Актриса багато років співпрацювала з режисером Романом Віктюком. Ще працюючи в Театрі імені Лесі Українки, вона грала у спектаклях Віктюка Священні чудовиська (1987), Уроки музики (1989) і Дама без камелій (1992). Спеціально для Ади Роговцевої у 1997 році Віктюк поставив бенефісний спектакль Бульвар Сан-Сет.
Після того, як вона пішла з Театру імені Лесі Українки, Ада Роговцева гастролювала з концертними програмами і камерними театрами.
Займалася викладацькою роботою: протягом багатьох років викладала акторську майстерність у Київському театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого.
У 2003 році актриса повернулася до глядача в ролі Гелени в антрепризній виставі Варшавська мелодія-2, поставленій за своїм сценарієм режисером Ігорем Афанасьєвим.
Брала участь в антрепризних спектаклях Хто боїться Вірджинії Вульф Едварда Олбі (режисер Андрій Жолдак), Вишневий сад Антона Чехова (режисер Володимир Кучинський), Париж спросоння за п'єсою Жана-Марі Шевре (режисер Тетяна Ахрамкова), Голубки за п'єсою Поли Вогел (режисер В'ячеслав Долгачов ).
Своє 70-річчя в 2007 році актриса відсвяткувала новим антрепризним спектаклем на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Якість зірки (режисер Олексій Лісовець).
З 2007 року Роговцева працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Задіяна в спектаклях Рожевий міст за романом Роберта Воллера, Вася повинен зателефонувати за п'єсою Каті Рубіної.
Дебют Ади Роговцевої в кіно відбувся в 1956 році у фільмі Олексія Швачка Кривавий світанок. Потім пішов ряд невеликих ролей, серед яких Христина у фільмі Павло Корчагін Олександра Алова і Володимира Наумова.
Великим успіхом Ади Роговцевої стала роль Марії Ткачової у фільмі Йосипа Хейфіца Салют, Маріє! (1970). За цю роль у 1971 році актриса отримала приз VII Міжнародного кінофестивалю в Москві.
У 1972 році вийшов фільм Приборкання вогню Данила Храбровіцького за участю Ади Роговцевої.
Всенародну популярність актрисі принесла роль Ганни в кіноепопеї Володимира Ускова та Володимира Краснопольського Вічний поклик (1973—1983).
Фільмографія Ади Роговцевої нараховує більше 100 робіт. Серед останніх кіноробіт акторки — серіали Дев'ять життів Нестора Махна (2006), Оплачено смертю (2007), Акула (2009), екранізація повісті Гоголя Тарас Бульба (2009), трагікомедія Вогні кубла (2011), лірична комедія Посмішка долі (2011) та ін .
Ада Роговцева пише вірші, вона автор поетичних збірок — українською Мамині молитви (Мамині молитви) і російською Целую голос твой, написала книгу про свого чоловіка Мой Костя (Мій Костя).
Народна артистка України (1967), народна артистка СРСР (1978). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1981).
Нагороджена орденом Знак Пошани, орденом святої рівноапостольної княгині Ольги III ступеня (2003), орденом За заслуги ІІІ ступеня. У 2007 році нагороджена російським орденом Дружби за великий внесок у зміцнення і розвиток російсько-українських культурних зв'язків. Герой України (2007).
Має ряд театральних і кіно-нагород і премій, серед яких театральна премія Київська Пектораль за видатний внесок у театральне мистецтво (2004), спеціальний приз За вірність професії фестивалю продюсерського кіно Кіно — Ялта 2007, найвища нагорода міжнародного театрального форуму Золотий Витязь — золота медаль імені Н.Д.Мордвінова За видатний внесок у театральне мистецтво (2009) та ін.
Переможець загальнонаціональної акції Зірка України в номінації Зірка українського мистецтва (2004).
Почесний громадянин Києва (2007).
Ада Роговцева була одружена з актором театру і кіно, народним артистом СРСР Костянтином Степанковим (1928—2004). Вони одружилися у 1959 році.
Їх син Костянтин (1962—2012) займався театральною справою та кінорежисурою, пізніше працював у Міжнародній академії екології. 1 липня 2012він помер через онкологічне захворювання.
Донька — Катерина Степанкова (1972 року народження), актриса Театру Романа Віктюка.
