chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні в Одесі стартує 3-й Міжнародний кінофестиваль

13 липня 2012 о 09:27

У п’ятницю відкривається 3-й Міжнародний Одеський кінофестиваль. Увечері на його червону доріжку серед інших вийде легенда європейського кінематографу 60 — 70 років Клаудіа Кардинале, а також нащадки Чарлі Чапліна – його дочка – відома кіноактриса Джеральдіна Чаплін та онук Чарлі Сістоваріс, котрий згодом представить публіці черговий кіноперфоманс на Потьомкінських Сходах, у центрі якого буде стрічка «Вогні великого міста».

Масштаби одеського кінофестивалю зростають. Вперше, у 2010, він зібрав 40 тисяч відвідувачів. Торік їх було 70 тисяч. Нині організатори розраховують на круглу цифру у 100 тисяч. Директор білетної служби –дівчина на ім’я Катя – каже, що вже зараз люди охоче беруть квитки на фестивальні кінопокази.

«Дуже активно, особливо на першу частину фестивалю, тому сподіваємося на аншлаги».

При цьому Катя зауважує, що фільми другої частини не гірші – просто квитки на них глядачі візьмуть вже за кілька днів.

До рук публіки

Відтепер долю головного призу вирішили віддати до рук публіки. Арт-директор фестивалю Алік Шпілюкобґрунтовує таке рішення.

Оскільки ми намагаємося зробити фестиваль, який був би спрямований на досить широкого глядача, то цілком логічно було зробити, щоб саме глядачі й оцінили найкращий фільм фестивалю і визначили гран-прі
Алік Шпілюк

«З першого фестивалю у нас був приз глядацьких симпатій – він був не головний, але дуже поважний. Але цього року ми вирішили, оскільки ми намагаємося зробити фестиваль, який був би спрямований на досить широкого глядача, то цілком логічно було зробити, щоб саме глядачі й оцінили найкращий фільм фестивалю і визначили гран-прі», – каже арт-директор фесту.

Постійним глядачем фестивалю є відомий телеведучий, журналіст та письменник одеситБорис Бурда.

Це культурна подія для Одеси і ми, одесити, народ марнославний. Ми хочемо, щоб цей фестиваль став культурною подією не тільки для нашого міста
Борис Бурда

«Це культурна подія для Одеси і ми, одесити, народ марнославний. Ми хочемо, щоб цей фестиваль став культурною подією не тільки для нашого міста, і, по-моєму, успішно йдемо у цьому напрямку», – вважає телеведучий.

Великими амбіціями продиктована зміна головної бази одеського кінофестивалю. Цьогоріч із кінотеатру «Родіна» він перемістився до Одеської музкомедії. Організатори одеського кінофоруму переконують, що за своїми характеристиками новий фестивальний центр наближається до головної зали Венеціанського кінофестивалю. Зокрема, він може одночасно прийняти 1260 глядачів.

Дещо для рідного кіно

Для тих, хто справді прагне відродити українське кіно, одеський фестиваль надає все нові й нові можливості, запевняє Алік Шпілюк.

Цього року в нас абсолютно повноцінний національний український конкурс, в якому беруть участь 8 повнометражних фільмів і 11 короткометражних. А також у нас працюватиме так званий відеорум
Алік Шпілюк

«В нас додався український національний конкурс. Якщо минулого року ми спробували провести українську лабораторією, то цього року в нас абсолютно повноцінний національний український конкурс, в якому беруть участь 8 повнометражних фільмів і 11 короткометражних. А також у нас працюватиме так званий відеорум, де демонструватимуться на цифрових носіях всі фільми, які були подані, власне, на селекцію. І тому відбірники міжнародних кінофестивалів, які цікавляться українським кіно, зможуть подивитися все те, що було вироблене в Україні протягом року», – обіцяє арт-директор фесту.

Однак Одеський кінофестиваль викликає у декого з одеських кінодіячів негативні почуття. Вони у розпачі від занепаду вітчизняного і одеського, зокрема, кіновиробництва, тож фестиваль цей часом називають «святом чужого кіно на могилі власного».

4 вересня

Інші дати
День пам’яті Довбуша Олекси Васильовича
(1700 – 1745) – легендарний ватажок карпатських опришків, про якого складено багато легенд та пісень. Опришки - учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у 16 – першій половині 19 століття.
«Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем» (Іван Франко) «Ой по-під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький На ніженьку налягає, Топірцем ся підпирає. Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, Засипає стежки листом. Ой, ви, хлопці, бігом-бігом, Замітає стежки снігом.» («Пісня про Довбуша», українська народна пісня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі