31 липня – останній день прийому вишами заяв абітурієнтів, а 1 серпня мають з’явитися перші списки зарахованих вступників. У Міністерстві освіти та науки заявляють про досягнення цьогорічної кампанії, які є кращими, ніж у попередні роки. Однак, за словами самих абітурієнтів, прозорість під час вступних випробувань однаковою була не всюди. Водночас про хабарі та занепад вступної системи говорять експерти.
Андрій – абітурієнт-магістр філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він зауважує, що вступити до університету сьогодні так само складно, як і 2008-го року: однак тоді найбільші проблеми викликали черги, а нині – непрозорість вступних іспитів.
«Після оголошення результатів іспиту з іноземної, окремі люди отримали неймовірні результати, при тому, що за чотири роки вони не показали жодного рівня знання англійської. А люди, які в той час їздили в Європу стажуватися, навчатися, отримали категорично низькі бали. Сертифікат із Польського національного університету не взяли. Студенти, які вступали до Могилянки, у Харкові, у Львові з цим сертифікатом, отримали додаткові бали – від 10 до 20. А мені сказали, що це – просто папірець», – розповідає абітурієнт.
При цьому Андрій зазначає: апеляція сенсу не мала, адже, щоб побачити свою роботу, довелося звернутися не до одного кабінету. Водночас абітурієнтка-магістр економічного факультету Києво-Могилянської академії Ольга Іванчо говорить про прозорість вступних випробувань.
«Той, хто готувався – вступив і не має ніяких претензій. Можна було подати апеляцію, прийти в будь-який час у приймальну комісію, взяти свою роботу, апелювати, поспілкуватись з викладачами. Тобі пояснювали, чому тобі не доставили, чи справедливо доставляли заслужені бали», – каже Ольга Іванчо.
За статистикою, найактивнішими цього року виявилися абітурієнти з Донецької, Дніпропетровської, Київської, Львівської та Харківської областей. А найпопулярнішими вишами стали Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» та Національний університет «Львівська політехніка».
Заступник директора Департаменту вищої освіти Міносвіти Микола Фоменко наголошує на позитивних тенденціях вступної кампанії: зменшенні черг, зростанні популярності та ефективності електронної системи вступу.
«Цей рік є рекордним. Ніколи в Україні такої кількості заяв навчальні заклади не отримували. В минулому році у нас було 869 тисяч заяв, у цьому – кількість збільшилася майже вдвічі. Значно зросли конкурси на технічні напрями підготовки. Вищі навчальні заклади, зокрема провідні, отримали дуже багато оригіналів документів. Такого раніше не було», – відзначає Микола Фоменко.
Однак член парламентського комітету з питань науки та освіти, депутат від НУНС Олесь Доній не поділяє позитивних оцінок міністерства. На його думку, заяви міністра освіти та науки щодо впровадження додаткових іспитів під час вступу розчищають шляхи для корупції, якої і так нині вистачає у вишах.
«Система вступу в Україні поступово руйнується. Спілкувався з абітурієнтами, які прямо кажуть про вимогу хабарів за вступ. Треба вчитися, безперечно, електронній системі. Це абсолютно нормально в різних країнах. Те, що в Україні це може призводити до маніпуляцій, це також факт», – констатує Олесь Доній.
При цьому Олесь Доній наводить дані, за якими сума хабарів сягала третини вартості навчання у вишах на контрактній основі. У середньому йдеться про суми від 7 до 10 тисяч гривень.
Перші рейтингові списки вступників виші повинні оприлюднити 1 серпня. Станом на 30 липня участь у вступній кампанії всього взяло майже 600 тисяч вступників, а кількість поданих до вишів заяв сягнула понад 1 мільйон 800 тисяч. Кожна шоста заява була подана за допомогою електронної системи.
