chrome firefox opera safari iexplorer

У новому законі про мови в української статус нижчий, ніж у радянські часи

29 липня 2012 о 12:34

Радянський закон про мови 1989 року надає українській мові як державній значно більшого значення, передбачає ширші умови для її розвитку і використання, ніж це робить закон про основи державної мовної політики, розроблений депутатами від Партії регіонів.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник.

За словами експерта, цей факт стає очевидним навіть при порівнянні загальних положень цих законів.

Так, радянський закон визнає українську мову «одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу», встановлює, що «Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності».

У преамбулі законопроекту Ківалова—Колесніченка положення щодо української мови сформульоване так: «Надаючи важливого значення зміцненню статусу державної — української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності Українського народу, гарантії його національно-державної суверенності».

«Як бачимо, за варіантом Ківалова—Колесніченка, українська мова з вирішального чинника національної самобутності українського народу перетворилася в найважливіший (що далеко не одне й те ж саме), а обов’язок держави забезпечувати українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності зовсім випав з основних положень закону», — підкреслив Микола Мельник.

«Примітно, що радянський закон встановлює обов’язок для республіканських і місцевих державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ та організацій створювати «всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею». Законопроект Ківалова—Колесніченка такого обов’язку не передбачає», — додав він.

Окрім того, зазначає експерт, у тексті закону про основи державної мовної політики, російська мова згадується дев'ять разів, тоді як інші мови національних меншин України — лише по одному разу — коли наводиться їх перелік.

«Незважаючи на загальні декларації про турботу про інтереси всіх національних меншин, апологети мовного проекту дійсно стурбовані підвищенням статусу однієї такої мови – російської. Інші мови національних меншин йдуть, як кажуть, паровозиком – на додаток», –стверджує Микола Мельник у своїй статті для ZN.UA.

Розділи: Суспільство

10 квітня

Інші дати
Микола Касьян
1937 –  український лікар, родоначальник мануальної терапії в СРСР та Україні.
Розгорнути
Народився Віктор Близнець
(1933, с. Володимирівка Кіровоградської обл. - 1981) - український письменник. Переказав для дітей "Повість минулих літ". Автор книжок "Ойойкове гніздо", "Паруси над степом", "Древляни", "Звук павутинки", "Женя і Синько", "Як народжується стежка", "Земля світлячків", "Людина в снігах" та ін.
Розгорнути
Народився Петро Нестеровський
(1914, м. Варшава, Польща - 1998) - український драматург, театральний критик. Автор п'єс "В дорозі", "Гірська балада", кіноповісті "Юність Заньковецької". За йогго сценаріями знято фільми "Леся Українка", "Михайло Коцюбинський".
Розгорнути
Народився Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (Степан Іванович Скрипник)
(1898, м.Полтава – 1993) - український церковний діяч, Патріарх УАПЦ, Перший Святійший Патріарх УПЦ-КП.
«Наявність кількох православних церков є дійсністю під сучасну пору. Це нездоровий стан. Главам цих Церков треба зійтися і побути разом так довго, аж поки не знайдуть усього потрібного для об’єднавчого Акту. А потім, на Соборі обрати одного предстоятеля, Патріарха Київського і всієї України» (Патріарх Мстислав)
Розгорнути