chrome firefox opera safari iexplorer

В Києві взялись руйнувати Замкову гору

20 липня 2012 о 14:18

Саме зараз за допомогою важкої техніки почали руйнувати Замкову гору з боку Фролівської вулиці.

Про це повідомили активісти м. Києва голову комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

«Ми надзвичайно стурбовані ситуацією. Всі пам’ятають, як минулого року нищили гору Щекавицю. Сьогодні вже взялися за Замкову гору. Складається враження, що в київської влади основний план – це перетворити Київ в пустелю і рівнину»,- заявив О. Бригинець.

Депутат терміново звернувся до голови КМДА О. Попова з вимогою припинити нищення історичної пам’ятки Замкової гори. А також з проханням надати доручення відповідним службам розібратися з усіма небезпеками в місті. Адже активісти ледве не щодня звертаються до комісії з питань культури та туризму з повідомленнями, що щось руйнується, забудовується незаконно передається в приватні руки тощо.

Як відомо, Замкова гора (Хоревиця) — історична місцевість Києва. Залишок правого, високого берега Дніпра з крутими схилами. Розташована між Старокиївською горою, Щекавицею, Гончарами і Кожум`яками з одного боку та власне Подолом — з іншого. На ряду з Щекавицею, Старокійвською горою та річкою Либідь є одним з основним символів Києва, пов’язаних з легендарними засновниками міста.

Розділи: Суспільство

16 березня

Інші дати
Народився Юрій Дараган
(1894, м. Єлисаветград, тепер Кіровоград - 1926) - український поет, автор збірки "Сагайдак".
Розгорнути
Народився Микола Бурачек
(1871, с.Летичів Хмельницька область – 1942) – український житвописець, театральний художник, письменник, мистецтвознавець. Присвятив себе створенню образів української природи. Активний дослідник живописної спадщини Т.Шевченка.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська
(1882, м. Харків – 1931) – українська поетеса і педагог. Авторка поетичних збірок «Туга за сонцем», «Сонце з-за хмар», «Пісня життя», «Моєму краю», «Пробудження».
Мені зрідні осяйне Чорне море: Мов океан, весела й вільна я, Із краю в край, де поле і де гори, Луна мій спів, літа душа моя. І вічно юні думи без вагання Біжать, і йдуть, і товпляться в мені, І, як орли, щезають вдалині, І в душах будять бурні хвилювання... (Христина Алчевська)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...