chrome firefox opera safari iexplorer

«Кривдник» білбордів Януковича витесав пам’ятник Шевченку із монолітного дуба

13 серпня 2012 о 17:13

Унікальний подарунок на 500-річчя села Секунь, що у Старовижівському районі, зробив відомий далеко за межами Волині скульптор, художник, живописець Валентин Данилюк із Ковеля.

Він презентував ювілярам свою роботу — півтораметрове погруддя Великого Кобзаря, що його витесав із дуба. Такого пам’ятника навряд чи ще можна знайти десь в Україні, пише «Високий замок».

— Валентин Петрович є людиною з багатогранним талантом, – сказала у розмові з кореспондентом «Високого Замку» шанувальниця творчості митця, вчитель образотворчого мистецтва Луківської школи, що у Турійському районі, Тетяна Рашкевич. – Це наша знаменитість. Довго обдумував проект, а на його виготовлення затратив усього два тижні.

Відкрили незвичний пам’ят­ник на центральному майдані села. А потім перенесли його на зберігання у сільську раду – щоб сніг і дощ не пошкодили реліквію.

Експерти оцінюють дерев’яне погруддя щонайменше у дві тисячі доларів. Скульптору ж заплатили за нього лише дві тисячі гривень. Але він не ображається – моральні дивіденди, які він отримав від жителів Секуня, для нього більш коштовні.

***

Валентин Петрович відомий і своєю активною громадянською позицією. Це саме він, протестуючи проти антиукраїнських дій президента, домалював вуса на білборді Януковича. Через це мав великі проблеми з міліцією. Але про свій вчинок не шкодував…

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі