chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині відкрили пам’ятник молодому Шевченкові. ФОТО

25 серпня 2012 о 11:08

З нагоди Дня Незалежності у селі Зубра Львівської області урочисто відкрили пам’ятник поету Тарасові Шевченку.

Пам’ятник на центральній площі села встановили з ініціативи та коштом почесних мешканців Зубри, депутатів Львівської обласної ради, братів Богдана та Ярослава Дубневичів.

«Сьогодні ми відкриваємо пам’ятник нашому величному Тарасу Григоровичу Шевченку. Ми його в сім’ї великій, вольній, новій не тільки згадали незлим, тихим словом – ми його навічно вписали у нашій рідній Зубрі. Я хотів би, щоб всі ми і майбутні покоління зубрян жили за словами Шевченка, щоб його постать нагадувала нам, що ми – українці, що ми маємо бути патріотами своєї держави», – сказав під час виступу Богдан Дубневич.

Особливістю пам’ятника Шевченкові у Зубрі є те, що на ньому Кобзар увічнений у молодому віці. Таким поета зображують рідко.

Фото zik.ua

Автором монумента є львівський скульптор Любомир Кукіль. Він переміг у відповідному конкурсі, у якому, окрім нього, взяли участь ще шість скульпторів. Але їхні проекти було відхилено, оскільки Шевченко в них поставав у «заїждженому» ще з радянських часів образі – в кожусі, шапці та з вусами.

Любомир Кукіль працював над пам’ятником близько року: «Десь до року ліпив глиняну модель. Потім це переводилося в гіпсову модель, а потім відливалося у бронзі».

Загалом на пам’ятник пішло півтори тонни бронзи. Постамент виготовлений з граніту.

Скульптор намагався наблизити Шевченка до людей, тому уникав помпезності. «Я старався, щоб він не був помпезний, не стояв у недосяжній висоті – а щоб був ближче до людей, до народу, щоби навіть діти могли доторкнутись до кобзи, покрутити на ній кілочки», – розповів пан Кукіль.

Скульптуру Кобзаря у Зубрі освятив Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ кир. Ігор Возняк.

Джерело: ZIK
Розділи: Новини культури

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути

Новини Дивитися всі