chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині відкрили пам’ятник молодому Шевченкові. ФОТО

25 серпня 2012 о 11:08

З нагоди Дня Незалежності у селі Зубра Львівської області урочисто відкрили пам’ятник поету Тарасові Шевченку.

Пам’ятник на центральній площі села встановили з ініціативи та коштом почесних мешканців Зубри, депутатів Львівської обласної ради, братів Богдана та Ярослава Дубневичів.

«Сьогодні ми відкриваємо пам’ятник нашому величному Тарасу Григоровичу Шевченку. Ми його в сім’ї великій, вольній, новій не тільки згадали незлим, тихим словом – ми його навічно вписали у нашій рідній Зубрі. Я хотів би, щоб всі ми і майбутні покоління зубрян жили за словами Шевченка, щоб його постать нагадувала нам, що ми – українці, що ми маємо бути патріотами своєї держави», – сказав під час виступу Богдан Дубневич.

Особливістю пам’ятника Шевченкові у Зубрі є те, що на ньому Кобзар увічнений у молодому віці. Таким поета зображують рідко.

Фото zik.ua

Автором монумента є львівський скульптор Любомир Кукіль. Він переміг у відповідному конкурсі, у якому, окрім нього, взяли участь ще шість скульпторів. Але їхні проекти було відхилено, оскільки Шевченко в них поставав у «заїждженому» ще з радянських часів образі – в кожусі, шапці та з вусами.

Любомир Кукіль працював над пам’ятником близько року: «Десь до року ліпив глиняну модель. Потім це переводилося в гіпсову модель, а потім відливалося у бронзі».

Загалом на пам’ятник пішло півтори тонни бронзи. Постамент виготовлений з граніту.

Скульптор намагався наблизити Шевченка до людей, тому уникав помпезності. «Я старався, щоб він не був помпезний, не стояв у недосяжній висоті – а щоб був ближче до людей, до народу, щоби навіть діти могли доторкнутись до кобзи, покрутити на ній кілочки», – розповів пан Кукіль.

Скульптуру Кобзаря у Зубрі освятив Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ кир. Ігор Возняк.

Джерело: ZIK
Розділи: Новини культури

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути