chrome firefox opera safari iexplorer

Три причини, чому київська злива перетворилася в повінь

17 серпня 2012 о 09:20

Підсумки повені: на Оболоні справи йдуть гірше, ніж на Троєщині та Харківському масиві. Бригинець назвав три причини, через які затопило Київ. Про це в своєму блозі розповів депутат Київради Олександр Бригинець.

«По-перше, столична влада вже давно не стежить за станом комунального господарства міста — колектори і водовідводи забиті, все буквально запресоване гнилим сміттям. Тому зрозуміло, що воді просто нікуди діватися, і вона йде вгору. Приклад — Оболонь: район буквально потонув, ставши епіцентром повені», — розповів О. Бригинець.

Депутат зауважив, що екологи називали головною загрозою повені Дніпро: мовляв, внаслідок дощів вода в річці підніметься і затопить найближчі райони. Однак, як показали події останніх днів, проблема не в піднятті рівня води в річці, а в тому, що їй нікуди вбиратися.

«По-друге, Київ активно і хаотично забудовується. Будинки виростають на столичній землі без врахування особливостей природи. Так, на Оболоні — найвища щільність забудови в столиці (воно й не дивно, враховуючи рентабельність тутешнього житла і пряму лінію метро) через що змінюється хід підземних річок і вода не знає куди себе діти. Як наслідок вона виливається на дороги, які перетворюються в річки», — впевнений О. Бригинець.

Третьою причиною О. Бригинець назвав те, що у столиці всупереч мораторію на знищення зелених зон, дерева, які мають допомагати затримувати воду, вирубуються.

«Знову ж таки, показовий приклад Оболоні, де парків немає в принципі — буквально все залито бетоном. Тому на цьому масиві справи йдуть навіть гірше, ніж на Троєщині або на Харківському масиві, де незабудованих зон більше і воді поки що є куди вбиратись», — констатував депутат.

Перераховані вище фактори, на переконання О. Бригинця, стали наслідком безладної і безвідповідальної політики столичної влади. Це призводять до таких надзвичайних ситуацій, як нинішня повінь, перед якою кияни виявилися просто беззахисними.

Розділи: Довкілля

17 листопада

Інші дати
Міжнародний день студентів
Цей день приурочений події, яка сталася в колись окупованої нацистами Чехословаччини. 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення свого історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорони переросли у відкриту і масову акцію протесту. Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200-т студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Розгорнути
Народився Михайло Щепкін
(1788, Росія – 1863) – визначний актор української та російської сцени. Викуплений з кріпацтва І.Котляревським та іншими. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах І.Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися кращими в його доробку.
Розгорнути
Народився Григорій Кочур
(1908, с. Феськівка Чернігівської обл. - 1994) - український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч. Автор книг "Друге відлуння", "Інтинський зошит" та ін.
Розгорнути