chrome firefox opera safari iexplorer

У Вишгороді шукають резиденцію княгині Ольги та поховання перших слов’янських святих Бориса і Гліба

11 серпня 2012 о 11:29

10 серпня відбувся прес-тур до Вишгородського історико-культурного заповідника на місце археологічних розкопок, що проходять у рамках проекту “Пошук вишгородського палацу княгині Ольги та місця поховання князів Бориса і Гліба – перших святих мучеників Східної Європи”.

Організатори археологічної експедиції з пошуку княжої резиденції та поховання Бориса і Гліба: Вишгородський історико-культурний заповідник, «Парк Київська Русь» – Центр культури та історії Древньої Русі, Інститут археології Національної академії наук України. Біля місця розкопок відбувся брифінг із організаторами досліджень та археологами, на якому оголошено про перші результати розкопок.

«Археологи знайшли на цьому місці культурний шар ХІ-ХІІ століття. Поки ще відомо, чи знайдені споруди – це садиби городян, чи це частина феодального двору. Це покажуть лише подальші дослідження. – сказав президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. – Але те, що археологічні розкопки в цьому місці розпочато – це вже дуже великий крок для примноження скарбниці знань про часи Київської Русі. Наприклад, однією зі знахідок є достатньо великі фрагменти пірофілітового сланцю, що використовувався зокрема і у виготовленні саркофагів. За однією із гіпотез, можливо це і є залишки саркофагу святих великомучеників Бориса і Гліба?!», – зауважив Володимир Янченко.

Археологи продемонстрували журналістам місце розкопок та знахідки тисячолітньої давності, що ними щедро поділилася земля, на території якої колись була княжа резиденція. Вже знайдено споруди житлового та господарського призначення, фрагменти скляних прикрас, гончарних виробів.

«Наша мета – знайти княжий палац та поховання святих Бориса і Гліба. Але в будь-якому разі ця археологічна експедиція – великий крок у дослідженні Древнього Вишгорода, його топології та історії», — сказав керівник проекту старший науковий співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України Всеволод Івакін. – Уперше за довгий час організовано настільки масштабне археологічне дослідження. Організатором виступив «Парк Київська Русь» і безпосередньо його президент Володимир Янченко – людина, яка насправді щиро вболіває за збереження історії Київської Русі та примноження наукових знань про цей період. Ми вдячні також директору Вишгородського історико-культурного заповідника Ірині Пироженко, яка ініціювала археологічну експедицію, та хазяйці садиби, що дозволила проводити розкопки на своїй приватній території. Це місце найбільше за площею, яке ніколи не було забудоване. Це недоторкана насичена культурними шарами земля. Наші дослідження, незалежно від результатів – знайдемо палац чи ні – будуть мати величезне значення для науки. Вишгород не був столицею, про нього літописи менше згадували. Немає даних про розташування будівель, ми можемо з’ясувати ці дані під час розкопок, адже вони ведуться неподалік від церкви Бориса і Гліба, яка була архітектурною домінантою Древнього Вишгорода. Є чимало знахідок плінфи – давньоруської цегли. Це свідчить про те, що десь поряд знаходиться кам'яна будівля, тобто дає нам підставу сподіватися, що мета буде досягнута – палац княгині буде знайдений. Однозначно ми вийшли на частину забудови давньоруського міста», – наголосив Всеволод Івакін.

До початку стаціонарних розкопок була проведена розвідка – так зване шурфування: в п’яти різних точках давньоруського городища були пробиті заглиблення глибиною до півтора метрів. За допомогою цієї розвідки і було обрано найбільш перспективне з точки зору археологів місце для стаціонарних розкопок. Починаючи з 30 липня сюди була висунута експедиція, і був розбитий розкоп площею 130 квадратних метрів, на якому зараз тривають роботи і щодня знаходяться унікальні археологічні пам’ятки.

«Парк Київська Русь» зобов’язується і надалі з допомогою ЗМІ інформувати широкий загал про хід та результати унікального наукового експерименту “Пошук вишгородського палацу княгині Ольги та місця поховання князів Бориса і Гліба – перших святих мучеників Східної Європи”.

За додатковою інформацією, а також з приводу організації ексклюзивних інтерв’ю з організаторами проекту та науковцями звертатися у прес-службу «Парку Київська Русь»: тел. (044) 461 99 37, 067 263 30 24, odzenenko@gradkiya.com Оксана Дзененко.

Текст і фото прес-служби «Парку Київська Русь»

Розділи: Суспільство

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути