chrome firefox opera safari iexplorer

У Вишгороді шукають резиденцію княгині Ольги та поховання перших слов’янських святих Бориса і Гліба

11 серпня 2012 о 11:29

10 серпня відбувся прес-тур до Вишгородського історико-культурного заповідника на місце археологічних розкопок, що проходять у рамках проекту “Пошук вишгородського палацу княгині Ольги та місця поховання князів Бориса і Гліба – перших святих мучеників Східної Європи”.

Організатори археологічної експедиції з пошуку княжої резиденції та поховання Бориса і Гліба: Вишгородський історико-культурний заповідник, «Парк Київська Русь» – Центр культури та історії Древньої Русі, Інститут археології Національної академії наук України. Біля місця розкопок відбувся брифінг із організаторами досліджень та археологами, на якому оголошено про перші результати розкопок.

«Археологи знайшли на цьому місці культурний шар ХІ-ХІІ століття. Поки ще відомо, чи знайдені споруди – це садиби городян, чи це частина феодального двору. Це покажуть лише подальші дослідження. – сказав президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. – Але те, що археологічні розкопки в цьому місці розпочато – це вже дуже великий крок для примноження скарбниці знань про часи Київської Русі. Наприклад, однією зі знахідок є достатньо великі фрагменти пірофілітового сланцю, що використовувався зокрема і у виготовленні саркофагів. За однією із гіпотез, можливо це і є залишки саркофагу святих великомучеників Бориса і Гліба?!», – зауважив Володимир Янченко.

Археологи продемонстрували журналістам місце розкопок та знахідки тисячолітньої давності, що ними щедро поділилася земля, на території якої колись була княжа резиденція. Вже знайдено споруди житлового та господарського призначення, фрагменти скляних прикрас, гончарних виробів.

«Наша мета – знайти княжий палац та поховання святих Бориса і Гліба. Але в будь-якому разі ця археологічна експедиція – великий крок у дослідженні Древнього Вишгорода, його топології та історії», — сказав керівник проекту старший науковий співробітник Центру археології Києва Інституту археології НАН України Всеволод Івакін. – Уперше за довгий час організовано настільки масштабне археологічне дослідження. Організатором виступив «Парк Київська Русь» і безпосередньо його президент Володимир Янченко – людина, яка насправді щиро вболіває за збереження історії Київської Русі та примноження наукових знань про цей період. Ми вдячні також директору Вишгородського історико-культурного заповідника Ірині Пироженко, яка ініціювала археологічну експедицію, та хазяйці садиби, що дозволила проводити розкопки на своїй приватній території. Це місце найбільше за площею, яке ніколи не було забудоване. Це недоторкана насичена культурними шарами земля. Наші дослідження, незалежно від результатів – знайдемо палац чи ні – будуть мати величезне значення для науки. Вишгород не був столицею, про нього літописи менше згадували. Немає даних про розташування будівель, ми можемо з’ясувати ці дані під час розкопок, адже вони ведуться неподалік від церкви Бориса і Гліба, яка була архітектурною домінантою Древнього Вишгорода. Є чимало знахідок плінфи – давньоруської цегли. Це свідчить про те, що десь поряд знаходиться кам'яна будівля, тобто дає нам підставу сподіватися, що мета буде досягнута – палац княгині буде знайдений. Однозначно ми вийшли на частину забудови давньоруського міста», – наголосив Всеволод Івакін.

До початку стаціонарних розкопок була проведена розвідка – так зване шурфування: в п’яти різних точках давньоруського городища були пробиті заглиблення глибиною до півтора метрів. За допомогою цієї розвідки і було обрано найбільш перспективне з точки зору археологів місце для стаціонарних розкопок. Починаючи з 30 липня сюди була висунута експедиція, і був розбитий розкоп площею 130 квадратних метрів, на якому зараз тривають роботи і щодня знаходяться унікальні археологічні пам’ятки.

«Парк Київська Русь» зобов’язується і надалі з допомогою ЗМІ інформувати широкий загал про хід та результати унікального наукового експерименту “Пошук вишгородського палацу княгині Ольги та місця поховання князів Бориса і Гліба – перших святих мучеників Східної Європи”.

За додатковою інформацією, а також з приводу організації ексклюзивних інтерв’ю з організаторами проекту та науковцями звертатися у прес-службу «Парку Київська Русь»: тел. (044) 461 99 37, 067 263 30 24, odzenenko@gradkiya.com Оксана Дзененко.

Текст і фото прес-служби «Парку Київська Русь»

Розділи: Суспільство

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі