28 вересня у столиці відбудуться заходи до 71-ї річниці трагічних подій у Бабиному Яру та увічнення пам’яті жертв нацизму.
О 10.00 представники державної та міської влади візьмуть участь у церемонії покладання квітів до Монументу жертвам Бабиного Яру, повідомляє прес-служба мерії.
Крім того, з ініціативи Єврейської ради України, Фонду «Пам'ять Бабиного Яру», 30 вересня об 11.00 від пам’ятного знаку на перехресті вулиць Мельникова та Дорогожицької до пам’ятника «Мінора» відбудеться траурна хода «Дорогою смерті».
Об 11.30 розпочнеться мітинг пам'яті розстріляних євреїв біля пам’ятника «Мінора» та покладання квітів до пам’ятних знаків і місць, пов’язаних з трагедією Бабиного Яру
Також 4 жовтня у Колонній залі Київської адміністрації відбудеться прийом Праведників Бабиного Яру, які рятували євреїв та військовополонених від загибелі під час Великої Вітчизняної війни.
Як відомо, під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених.
Масового винищення зазнавали євреї та цигани – за етнічною ознакою, а також партійні та радянських активісти, підпільники, члени Організації Українських Націоналістів, заручники, порушники комендантської години та інші. Лише за два дні – 29 та 30 вересня 1941-го року, було розстріляно майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.
Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо».
У різних джерелах подаються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.
Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру, і, лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року, про неї почали говорити на державному рівні.
