chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві вшанують пам’ять жертв Бабиного Яру

28 вересня 2012 о 13:22

28 вересня у столиці відбудуться заходи до 71-ї річниці трагічних подій у Бабиному Яру та увічнення пам’яті жертв нацизму.

О 10.00 представники державної та міської влади візьмуть участь у церемонії покладання квітів до Монументу жертвам Бабиного Яру, повідомляє прес-служба мерії.

Крім того, з ініціативи Єврейської ради України, Фонду «Пам'ять Бабиного Яру», 30 вересня об 11.00 від пам’ятного знаку на перехресті вулиць Мельникова та Дорогожицької до пам’ятника «Мінора» відбудеться траурна хода «Дорогою смерті».

Об 11.30 розпочнеться мітинг пам'яті розстріляних євреїв біля пам’ятника «Мінора» та покладання квітів до пам’ятних знаків і місць, пов’язаних з трагедією Бабиного Яру

Також 4 жовтня у Колонній залі Київської адміністрації відбудеться прийом Праведників Бабиного Яру, які рятували євреїв та військовополонених від загибелі під час Великої Вітчизняної війни.

Як відомо, під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених.

Масового винищення зазнавали євреї та цигани – за етнічною ознакою, а також партійні та радянських активісти, підпільники, члени Організації Українських Націоналістів, заручники, порушники комендантської години та інші. Лише за два дні – 29 та 30 вересня 1941-го року, було розстріляно майже 34 тисячі євреїв.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.

Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року  – трьох футболістів київського «Динамо».

У різних джерелах подаються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру  – від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру, і, лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року, про неї почали говорити на державному рівні.

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути