chrome firefox opera safari iexplorer

Куяльницький лиман почервонів через порушення екосистеми водойми

07 жовтня 2012 о 11:27

Вода Куяльницького лиману на західній околиці Одеси в останні дні забарвилася в червоний колір. Це викликано нестачею води що, раніше надходила з річки Великий Куяльник, а також порушенням екосистеми водойми.

Як розповів старший науковий співробітник Одеського філіалу Інституту біології південнихморів Олександр Гончаров, при огляді Куяльника з літака 6 жовтня була зафіксована вода у верхів'ях лиману навіть не червоного, а й зовсім малинового кольору. Раніше в ній жили раки, які харчувалися особливим видом водоростей. Але через високу солоність води на початку травня раки загинули, а після них і рослини, в яких є каротиноїд, що дає червоне забарвлення.

«У воді накопичилося багато цього пігменту, тому і стала вкрай солона вода червоною», — зазначив учений.

При огляді дзеркала лиману чиновники Одеської ОДА та вчені спостерігали соляну бурю — обмілілий лиман опинився на межі зникнення.

Екологи бачать причини загибелі Куяльницького лиману не стільки в зміні кліматичних умов, скільки в браконьєрських використаннях води річки Великий Куяльник та інших водотоків в басейні Куяльницького лиману.

Одеські екологи, зокрема, координатор громадської ініціативи Оновлення країни Сергій Гуцалюк, неодноразово звертали увагу державних і прокурорських структур на незаконний видобуток у промислових масштабах піску в руслі Великого Куяльника, а також створення низкиштучних ставків і водосховищ, що використовуються в господарських цілях, і на те, що стоки води, що раніше живили лиман, зменшилися на 85%. Решта відбирається «на господарські потреби, причому в багатьох випадках цей процес відбувається без будь-яких дозволів та погоджень».

Однак заходів реагування не було, внаслідок чого гідрологічний режим Куяльницького лиману порушився, а площа водного дзеркала у 2011 році зменшилася, у порівнянні з 1975 роком, на 13 млн. кубометрів. У підсумку рівень води різко знизився, а солоність лиману збільшилася.

За словами доктора географічних наук Юрія Тучковенка, який розробив проект порятунку річки Великий Куяльник та Куяльницької водойми, необхідно з'єднати лиман із Чорним морем і наповнити прісною водою з річки Великий Куяльник.

Розділи: Довкілля

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі