chrome firefox opera safari iexplorer

Куяльницький лиман почервонів через порушення екосистеми водойми

07 жовтня 2012 о 11:27

Вода Куяльницького лиману на західній околиці Одеси в останні дні забарвилася в червоний колір. Це викликано нестачею води що, раніше надходила з річки Великий Куяльник, а також порушенням екосистеми водойми.

Як розповів старший науковий співробітник Одеського філіалу Інституту біології південнихморів Олександр Гончаров, при огляді Куяльника з літака 6 жовтня була зафіксована вода у верхів'ях лиману навіть не червоного, а й зовсім малинового кольору. Раніше в ній жили раки, які харчувалися особливим видом водоростей. Але через високу солоність води на початку травня раки загинули, а після них і рослини, в яких є каротиноїд, що дає червоне забарвлення.

«У воді накопичилося багато цього пігменту, тому і стала вкрай солона вода червоною», — зазначив учений.

При огляді дзеркала лиману чиновники Одеської ОДА та вчені спостерігали соляну бурю — обмілілий лиман опинився на межі зникнення.

Екологи бачать причини загибелі Куяльницького лиману не стільки в зміні кліматичних умов, скільки в браконьєрських використаннях води річки Великий Куяльник та інших водотоків в басейні Куяльницького лиману.

Одеські екологи, зокрема, координатор громадської ініціативи Оновлення країни Сергій Гуцалюк, неодноразово звертали увагу державних і прокурорських структур на незаконний видобуток у промислових масштабах піску в руслі Великого Куяльника, а також створення низкиштучних ставків і водосховищ, що використовуються в господарських цілях, і на те, що стоки води, що раніше живили лиман, зменшилися на 85%. Решта відбирається «на господарські потреби, причому в багатьох випадках цей процес відбувається без будь-яких дозволів та погоджень».

Однак заходів реагування не було, внаслідок чого гідрологічний режим Куяльницького лиману порушився, а площа водного дзеркала у 2011 році зменшилася, у порівнянні з 1975 роком, на 13 млн. кубометрів. У підсумку рівень води різко знизився, а солоність лиману збільшилася.

За словами доктора географічних наук Юрія Тучковенка, який розробив проект порятунку річки Великий Куяльник та Куяльницької водойми, необхідно з'єднати лиман із Чорним морем і наповнити прісною водою з річки Великий Куяльник.

Розділи: Довкілля

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі