chrome firefox opera safari iexplorer

Через ГЕС річка в Кам’янці-Подільському лишилась без води. Фото

12 вересня 2012 о 12:28
Через роботу малої гідроелектростанції в Кам’янці-Подільському зміліла річка Смотрич.

Про це повідомив «Українській правді. Життя» Національний екологічний центр у середу.

Мала ГЕС в Кам’янці-Подільському знаходиться відразу під Турецьким мостом. Сама ж річка є невід’ємною частино історичної частини міста, який повністю огинається каньйоном Смотрича та приваблює чимало туристів.

Також каньйон Смотрича є об’єктом природно-заповідного фонду – геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Електростанція повинна відбирати лише частину води з річки, але коли води стає надто мало майже вся вона забирається на роботу ГЕС. У посушливий 2012 рік річка Смотрич поступово залишається без води.

Разом з тим, в межах Кам’янця-Подільського (район с. Цибулівка) найближчим часом планується розпочати роботу ще однієї малої ГЕС.

«Особливо це стало помітно останнім часом, коли й дощів випадає не так багато. Річка помітно міліє, заростає рослинністю. На цій ділянці річки, зі слів місцевих рибалок та результатами контрольних відловів, вже фактично зникла риба», – говорять працівники національного парку «Подільські Товтри».

«Саме в такі роки, коли по природних причинах води в річках меншає, ми бачимо, наскільки негативно на них впливають малі ГЕС», – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

«Коли води достатньо, лише деякі люди скаржаться на обміління через малу ГЕС. Проте коли води мало і русло річки лишається майже сухим, бо вся вода йде на ГЕС, люди усвідомлюють масштаби екологічного лиха», — пояснює експерт.

Річка Смотрич нижче Кам’янця-Подільського і до гирла є водно-болотним угіддям міжнародного значення, що охороняється згідно з Рамсарською конвенцією, яка ратифікована в Україні.

Робота існуючої ГЕС є причиною порушення міжнародних зобов’язань України. Нова ГЕС погіршить ситуацію вдвічі. Екологічні організації звернулись до Міністерства екології України з проханням зупинити будівництво нової ГЕС на Смотричі та вжити оперативних заходів по порятунку річки.

Громадські організації з усієї України з березня 2012 року розпочали громадську кампанію проти будівництва нових малих ГЕС на природних територіях.

Розділи: Довкілля

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути