chrome firefox opera safari iexplorer

У заповідній Пущі-Водиці не буде гігантського цвинтаря

30 листопада 2012 о 09:05

Як передає кореспондент УНІАН, за відповідний проект рішення, що передбачав знищення дерев на вказаній території, проголосував лише один депутат Київради зі 108, зареєстрованих у сесійній залі.

Як пояснив голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики, голова депутатської фракції «Республіка Київ» Денис Москаль, проектом передбачалося надати ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 22,86 га на Гостомельському шосе для облаштування кладовища з будівництвом господарських будівель і споруд.

«Ритуальна служба разом із «Київземом» мають підшукати іншу ділянку для облаштування кладовища, яка не буде ані лісом, ані об’єктом природно-заповідного фонду. Безумовно, проблему нестачі місць для поховань необхідно вирішувати, але ж не за рахунок знищення 23 га вікового лісу», — наголосив Д. Москаль. За словами депутата, КП «Святошинське лісопаркове господарство», як землекористувач вказаної земельної ділянки, не надавало згоди на її відведення. «Святошинське лісопаркове господарство виступає категорично проти відведення 23 га лісу, тим більше, що це територія ландшафтного заказника місцевого значення «Пуща-Водиця». Підкреслю, що ліс за своїм функціональним призначенням має слугувати рекреаційним потребам киян», — сказав голова Партії Зелених України. Д.Москаль нагадав, що у Києві діє мораторій на видалення зелених насаджень та на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення.

Розділи: Довкілля

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути