Цьогоріч модні світло-сірі та блакитні іграшки, а ще — жовті та помаранчеві. Дехто експериментує не лише з оздобами та кольорами. Тож ялинкові прикраси часто опиняються на інших деревах, наприклад, пальмах і навіть на кактусах.

Про це повідомили журналісти телеканалу ZIK.

«Традиція прикрашати ялинку походить з XVI століття, і прийшла з кельтських племен. На дерева вивішували фрукти, яблука, калачі, пекли спеціальне печиво. І це були подарунки духам», — розповіла мистецтвознавець Ірина Сорокіна.

Згодом на ялинку вішали ватяні іграшки, з соломи, а згодом і скляні. А зараз мистецтвознавці кажуть, що на ялинку можна повішати усе, чого душа забажає (м’які іграшки, вишиті серветки, і навіть коралі). Така ялинка може тішити аж до весни.

А дехто експериментує не лише з оздобами. Тож ялинкові прикраси часто опиняються на інших деревах, наприклад, пальмах і навіть на кактусах.

«У нас замість ялинки – пальма», — розповів Тарас Гривула. У його сім’ї на імпровізовану ялинку вішають горіхи, бублики, щоправда батьки жартують, що декорації з’їдають ще до того, як повішають на пальму.

Діти Тараса розповіли, що вибір пальми зумовлений тим, що родині шкода ялинок, і загалом дітям подобається прикрашати незвичне новорічне дерево.

«Моє новорічне дерево – кактус. Щоправда, його важко прикрашати через дуже колючі гілочки. А запах ялинки можна створити самому. На ваті є піхтова олія, воно випаровується і пахне. Якщо гостю закрити очі, він ніколи не здогадається, що то не ялинка, а кактус», — розповів голова природозахисної організації «Екофорум-Львів» Мирон Колодко.

Якщо ж родина все-таки хоче оздоблювати ялинку, але дбає про природу, то може обрати декоративну, виготовлену з тканини, віників, соломи та цукерок.

Цьогоріч модні світло-сірі та блакитні іграшки, а ще — жовті та помаранчеві.