chrome firefox opera safari iexplorer

На Тернопільщині збираються захищати Почаїв усіма можливими способами

16 січня 2013 о 17:00

Як відомо, в секретаріаті Верховної Ради України днями зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України», в якому знову проглядається «особливий» інтерес провладних депутатів до статусу однієї з найбільших християнських святинь України — Свято–Успенської Почаївської лаври. Йдеться про те, щоб вилучити її споруди з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Відтак, зрозуміло, що можливість приватизувати їх з’явиться саме у Московського патріархату, вплив якого вже не один рік створює навколо святині не зовсім здорову обстановку.

Нагадаємо читачам, що політичний конфлікт щодо комплексу споруд Почаївської лаври розпочався вже давно. На підставі рішення виконавчого комітету Терно­пільської обласної ради від 29 листопада 1990 року цей комплекс спочатку перебував  на балансі головного управління архітектури і містобудування облвиконкому. 3 жовтня 2001–го це управління, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, погодило передачу архітектурного комплексу Кременецько–Почаївському державному історико–архітектурному заповіднику. Однак у 2003 році уряд раптом вирішив виключити Лавру зі складу заповідника і передати у власність чоловічого монастиря УПЦ МП. Депутати Тернопільської обласної ради протестували проти цього рiшення, але марно. Лавру таки було виключено зi складу заповідника з усіма відповідними наслідками. Повідомляла свого часу «УМ» і про спроби визволення пам’ятки з тієї оренди вже нинішнім складом обласної ради, спеціальна комісія якої дійшла висновку, що святиня стала в регіоні «оплотом українофобства і... п’ятою колоною Російської імперії». Але нічого так і не змінилося. Тим часом минулого року у Верховній Раді вже реєстрували закон, спрямований на вилучення споруд Почаївської лаври з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. В області тоді піднялася хвиля протестів, організована громадським рухом «Українські святині — українському народу». Чи в результаті їх, чи з якихось інших політичних причин (не виключено, що пов’язаних iз виборами) тоді питання зняли з порядку денного. І ось тепер його піднімають знову.

«Новий законопроект спрямований саме на приватизацію Почаївської лаври, оскільки тільки її об’єкти відображені в додатку, — коментує «УМ» координатор громадського руху «Українські святині — українському народу», депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна. — Думаю, з ним поспішають для того, щоб випередити включення Почаївської лаври у список культурної спадщини ЮНЕСКО, бо в такому разі будь–яка приватизація стане неможливою. Ми поставили перед собою мету не допустити прийняття такого ганебного закону. Ми не збираємося боротися ні з монастирем, ні з церквою, але Почаївська лавра має належати тiльки українському народу. З цього приводу незабаром відбудеться засідання профільної комісії обласної ради, відтак виноситимемо питання на сесію. Маємо велику надію на принциповість представників опозиції у Верховній Раді. Однак, добре розуміючи, що їх там все–таки меншість, готуємось до захисту лаври всіма можливими законними засобами. Треба буде проводити масові акції протесту — ми їх проводитимемо. Тим більше що громадські слухання щодо цієї проблеми, що відбулися минулого року, підтвердили однозначну позицію місцевого населення».

12 листопада

Інші дати
Микола Сингаївський
1936 – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Крушельницький
(1905, м.Коломия, Івано-Франківська область – 1934) - український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п'єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів! (Іван Крушельницький)
Розгорнути
Народився Олександр Авагян
(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Розгорнути
Народилася Людмила Гурченко
(1935, м. Харків -  2011) - російська актриса. Зіграла у кінофільмах "Карнавальна ніч", "Дівчина з гітарою", "Небесні ластівки", "Мама", "Вокзал для двох"  та ін.  
Розгорнути

Новини Дивитися всі