chrome firefox opera safari iexplorer

За висновком експертів, Садиба Мурашка в аварійному стані

25 січня 2013 о 12:47

Комплекс будівель-пам’яток Садиби Мурашка знаходиться в аварійному експлуатаційному стані. Стан будівель погіршується, можливе раптове руйнування окремих конструкцій. Такий висновок надало Головне управління охорони культурної спадщини після обстеження Садиби, в якій провалився дах.

Про це повідомив народний депутат України (фракція «Батьківщина»), голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Відповідно до Акту візуального обстеження пам’яток історії і архітектури – будинків за адресами: вул. Мала Житомирська, 12а, 12б, 14, 14а, 14б у Шевченківському районі м. Києва, в зазначених будинках виявлені прогресуючі наскрізні вертикальні і косі тріщини в несущих зовнішніх і внутрішніх стінах та перегородках; перекори дверних та віконних отворів; прогини, перекоси, обвали перекриттів. Приміщення будинку завалені сміттям, панує безлад та антисаніта рія. В будинку на Малій Житомирській, 14 обвалилася частина даху.

«Садиба Мурашка – це обличчя київської влади без макіяжу. Все, що відбувається із цими будинками, демонструє дух нинішньої влади. І той реальний стан, який є у Садиби, відповідає стану та іміджу київських політиків. Неможливо змінити Київ на краще, поки не буде влади, яка розумітиме наскільки важливо берегти Садибу Мурашка та інші схожі об’єкти. Немає іншого способу покращити в очах киян ставлення до столичних чиновників, ніж самим чиновникам відчути і зрозуміти, як важливо першочергово зшивати тонку матерію нашої історії та культури», — заявив О.Бригинець.

Для проведення протиаварійних ремонтних робіт на будівлях за вказаними адресами необхідно вжити першочергових консерваційних заходів. Це допоможе припинити подальшу руйнацію будинків (особливо в зимово-весняний період). Крім того, потрібно розробити проектну документацію, яку необхідно погодити відповідним органом охорони культурної спадщин и, з врахуванням концепції виведення з аварійного стану конструктивних елементів будинків.

Довідка: Будинок за адресою вул. Мала Житомирська, 12а рішенням виконавчого комітету Київради народних депутатів від 22.11.1982 р. №1804 включено до переліку пам’яток історії та архітектури місцевого значення охор. №45/0. Флігель за адресою вул. Мала Житомирська, 12б, наказом ГУ культурної спадщини від 10.06.11 №10/34-11, включено до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Садиба житлова родини Мурашків по вул. Мала Житомирська, 14 (будинки 14, 14а, 14б) наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка історії, архітектури та містобудування місцевого значення, охор. № 577-Кв, (згідно Зводу пам’яток історії та культури України) вважається пам’ятками культурної спадщини відповідно до п.3, р. Х, Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Будівлі знаходяться в Центральному історичному ареалі м. Києва, яке затверджено Списком історичних населених місць України, в межах архітектурної охоронної зони та в межах зони регулювання забудови І категорії.

Розділи: Суспільство

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі