147 об’єктів самовільного будівництва з’явилось за останні чотири роки у центральній історичній частині Львова, що входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Ніхто з інвесторів чи будівельників не був покараний за те, що знищив пам’ятку архітектури назавжди. Громадські активісти в один голос заявляють про варварське ставлення до історичної спадщини.
У Львові бракує екскурсії зруйнованим містом, щоб продемонструвати гостям і самим львів’янам, навчити учнів і студентів, як не можна ставитись до історичної спадщини. Така мандрівка зруйнованим середньовічним містом може затягнутись не на один день.
Біля пам’ятника Міцкевичу знесли пам’ятку архітектури, а збудували банк, який взагалі не вписується в архітектурний ансамбль. У будинках XVIII століття десь прорубали двері, а десь вікно, змінили планування чи обдерли ліпнину, замінивши автентику на пластик. Сотні різнокольорових пластикових вікон замість старих дерев’яних, зняті старі брами.
У середньовічному кварталі, на Староєврейській, 9 збудували новий багатоповерховий будинок, а ще забудови і добудови, прибудови і надбудови, постійні скандали, які вже тривають роками: наприклад, будівництво готелю на місці синагоги. І це ще не весь перелік зруйнованої центральної частини Львова, перлини міста, що приваблює туристів і що перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Руйнувати – не реставрувати
Руйнувати – не реставрувати,виглядає на те, що це якась принципова позиція місцевої влади, депутатів, у власності багатьох з яких є численні кав’ярні, готелі, ресторани в історичному середовищі, яке вони й руйнують.
У мерії визнають той факт, що місто втрачає історичні пам’ятки, але своєї вини не визнають і кивають у бік Києва, неодноразово заявляючи, що всі дозволи на будівництво чи його припинення у центрі міста видає Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю. Останні вказують на Львівське міське управління охорони історичного середовища. А ще є обласне управління охорони культурної спадщини, яке теж має контролювати ситуацію з пам’ятками архітектури і погоджує будівництво, як і міські колеги. На загал – це сотні держслужбовців, які відповідають за стан пам’яток архітектури.
Заступник мера Львова Василь Косів вважає, що проблеми виникають через Київ. Оскільки міські і обласні чиновники забороняють будівництво і перебудову у центрі Львова, а Міністерство культури дозволяє.
«Є дві проблеми: коли варвари без жодних дозволів роблять те, що хочуть, тут важливе швидке реагування і допоки не буде архітектурної поліції це і надалі продовжуватиметься. Друга проблема, що Міністерство культури освячує незаконні кроки, коли підпис не ставить міське управління, тобто не погоджує дозвіл на будівництво, інколи погоджує – не погоджує обласне управлінні, але заступник міністра культури підписує. Таке було на Староєврейській, де мерія не дозволила будівництво 5-ти поверхового будинку, а заступники міністра дозволили», – каже заступник мера.
Безкарність і безвідповідальність
Головною причиною руйнування старої частини Львова є те, що діє законне право узаконити незаконне будівництво, говорить голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк. За його словами, головна причина такої ситуації у безкарності, що все і так зійде з рук. А ще гроші вирішують все.
«Мінкультури не має погоджувати документацію, якщо не пройшло погодження на місці, бо просто менше знають про Львів. Якщо така практика буде далі, то інвестори і далі шукатимуть шляхи як це зробити у Києві. Також маємо суперечності між двома законами «Про охорону культурної спадщини» і «Про регулювання містобудівельної діяльності», – зауважує експерт.
На сьогодні у Львові налічується близько двох з половиною тисяч історичних пам’яток, з них на обліку перебуває лише 25 – пам’яток національного значення і 15 – місцевого. Тобто 2465 пам’яток є поза межами закону, наголошує начальник управління охорони історичної спадщини Львівської ОДА Валерій Потюк. Чиновник винних шукає у мерії, бо переконаний, що саме міське управління охорони історичного середовища має контролювати, що відбувається у центрі міста, інформувати правоохоронні органи і прокуратуру. Натомість він вважає законними дії посадовців Мінкультури.
«Не потрібно придумувати способи, як обдурити всіх. Ось два тижні тому було засідання в Мінкультури, де була і начальниця міського управління охорони історичного середовища і пан Вінграновський, директор Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкультури. Він відповів, що коли йому привозять пакет документів, погоджений всіма депутатськими комісіями, то у нього всі законні підстави це підписати, бо немає причини не підписати», – пояснив охоронець історичної спадщини.
Однак жодних дозволів на облаштування ресторану в пам’ятці архітектури –музеї «Арсенал» – міське управління охорони історичного середовища не видавало. Кав’ярню в цокольному приміщенні пам’ятки архітектури погодило Міністерство культури і Львівська обласна адміністрація. А забудовником, за словами депутата міськради Андрія Мочарського, є парламентар від «Фронту змін» Степан Кубів і його однопартієць Андрій Якимів. Втім, Степан Кубів категорично заперечив Радіо Свобода, що має якусь дотичність до ресторану у музеї і вважає це наклепом депутата-регіонала.
Прокуратура міста порушила дві кримінальні справи щодо руйнування історичних пам’яток у Львові. У Галицькій районній прокуратурі відкрили вісім проваджень за повідомленнями про завдання шкоди об’єктам культурної спадщини. Прокурори обіцяють, що таких справ буде більше. Втім суд дещо раніше ухвалив рішення щодо руйнування будинку у центрі міста – відновити первинний вигляд. Але як можна відновити зруйновану будівлю XVI століття…
Львів руйнують львів’яни і тільки львів’яни це можуть зупинити, переконаний захисник міста Андрій Салюк. А для цього мусить бути загальна позиція мешканців, а ще закон і контроль – понад усе.
