Сьогодні Національний музей Тараса Шевченка, за підтримки програми Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», презентував проект «Віртуальний архів Тараса Шевченка».
Вже навесні цього року оцифрований архів документів про життя і творчість українського поета і художника буде представлено широкому загалу, повідомляє прес-служба Національного музею Тараса Шевченка.
В цьому музеї зосереджено архівні документи Тараса Шевченка, що стосуються найбільш вагомих віх його життя. Мова йде про унікальні документи, які раніше не були представлені так широко, як то метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, прижиттєві видання з автографами автора, листування державних службовців в період заслання, постові відомості про караульну службу Т. Г. Шевченка в Новопетровському укріпленні (1852 р.), особиста справа Т. Г. Шевченка Канцелярії Імператорської Академії Художеств, Справа Міністерства Воєнного департамента Імператорського «По отношению командующего Императорской главной квартирой, об определении на службу, за возмутительные соченения, художника Санкт-Петербургской Академии Художеств Шевченку рядовым с правом вислуги», Справа Канцелярії Чернігівського цивільного губернатора «По отношении Санкт-Петербургского оберполицермейстера об учреждении полицейского надзора за назначенім в Академики Тарасом Шевченком» тощо.
За словами головного зберігача Музею Юлії Шиленко, в музеї зосереджена велика колекція документів, лише невелика частина з яких представлена в експозиції. «У нас є багато матеріалів, які доступні лише вузькому колу людей, а між ними є і унікальні: прижиттєві твори з автографами («Гайдамаки»), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р., тощо. Всі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються. Саме тому наше завдання – зберегти їх та забезпечити доступ до них за допомогою оцифрування», — сказала Ю. Шиленко.
Як зазначив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, на сьогодні перед музеєм стоїть завдання поступової його трансформації в науково-дослідний та популяризаторський центр. «З появою сайту у нас з’явилася ідея віртуального музею, що дасть можливість популяризувати особистість Т. Шевченка у всьому світі. А для цього вся шевченкіана має бути доступна для кожного в мережі Інтернет», — говорить Д. Стус.
Ознайомитися із новоствореним архівом можна буде як в Національному музеї Тараса Шевченка (за допомогою спеціального інтерактивного пристрою для відвідувачів), так і з будь-якого куточка України за допомогою будь-якого пристрою, підключеного до мережі Інтернет через централізований веб-ресурс — www.museumshevchenko.org.ua.
Що ж стосується оригіналів документів – то вони також будуть доступні відвідувачам музею на тимчасовій експозиції, яка також запланована в рамках проекту.
Для дотримання правильних умов оцифрування архівних документів, музейники використовуватимуть високоякісні професійні сканери, що не завдають шкоди оригіналам, пройдуть навчання у фахівців компанії-партнера «Електронні архіви України» з технологій розробки та інтеграції інтерактивних електронних ресурсів.
«Рідна країна»
